Головна — Політика — 14 жовтня 2021, 07:00
Україна ветеранів
Більшість українських медіа завжди пам’ятають про фронт – і це правильно. У телевізійних новинах кожного дня інформація про «добу на Донбасі», можна побачити наших бійців, почути враження воєнкорів. Провідні сайти тримають військову тематику в топах. Загалом у наших ЗМІ немає дефіциту міркувань про оборону чи про переговорний процес. Але все ж таки є ті, хто дуже часто і дуже несправедливо залишаються поза кадром, не отримуючи справді заслуженої уваги від медіа. Це наші ветерани.
Володимир Зеленський, Президент України Facebook Twitter
Фото: president.gov.ua
Якщо порівняти кількість розмов та обсяги поширення інформації про ситуацію на лінії розмежування або нюанси переговорів із тим, скільки уваги та ефірного часу приділяються нашим захисникам, які вже повернулися з фронту, то висновок буде незадовільним: абсолютно недостатньо.
Так, звісно, є редакції і журналісти, які постійно відчувають цю потребу – говорити про ветеранів. Блогери, які проявляють щиру цікавість. Волонтери, які точно не забувають. Та й у самій ветеранській спільноті є фігури, яких просто неможливо обійти увагою. Але цілісного, позитивного і масштабного інформаційного масиву про ветеранів поки немає. А це ж тисячі й тисячі людей! Це реальні життєві історії, досвід, спогади, наміри, мрії, позиції, зустрічі, проєкти і успіхи, які обов’язково мають бути відомими і зрозумілими найширшій аудиторії. Не тільки тому, що це патріотично й цікаво. У цій темі є важливий політичний контекст.
Як і будь-яка група людей в суспільстві, ветеранська спільнота складається з особистостей різної сили та духу. Є багато тих, хто абсолютно реалізував себе у мирному житті. Але є і ті, кому дуже важко адаптуватися до звичайного життя після повернення із зони бойових дій. Іноді, на жаль, бувають і ті, хто прикривається вкрай важливим для суспільства статусом ветерана, щоб виправдати те чи інше порушення Закону. Одразу скажу, що серед величезної спільноти ветеранів таких – меншість. Абсолютна меншість. Але деякі ЗМІ та соцмережі так влаштовані, що негативні історії, повідомлення про злочини та політизовані звинувачення, які доповнюються ще й клікбейтом, набувають набагато більшої ваги. Спотворюють реальність. Додають негативу, масштабують його та навмисно чи не навмисно дискредитують фантастичне слово «ветеран бойових дій».
Фото: Lb.ua
Зрозуміло, що погані новини про ветеранів, – а це трапляється в кожній країні, яка воювала, – можуть запам’ятовуватись суспільству більше, ніж щось добре і конструктивне про них. Чи правильно це? Точно ні. Чи можна це ігнорувати? Також ні. Якщо залишити це так, як поки що є, враження про ветеранів для частини суспільства може втратити позитив, який повинен бути просто природним. Зважайте і на безупинні прояви відвертої дезінформації з Росії, яка є частиною гібридної агресії проти нас і примножує негатив.
Виправити це лише за допомогою державного втручання не вийде. Має бути чітке бажання якнайбільшого числа медійників зробити темою позитив про ветеранів. Такою ж регулярною, емоційною і якісною темою, якими вже є висвітлення захисту нашої країни чи обговорення шляхів до повернення контролю над тимчасово окупованими територіями. Це має стати ще однією частиною нашого суспільного договору. І ще однією складовою захисту нашої держави.
Повага до ветеранів – це одна з основ моральної сили діючої армії. Кожне цивілізоване суспільство забезпечує особливе ставлення до тих, хто захищав його. Підкреслюю: суспільство. Держава — це лише один з інструментів, який має наше суспільство. Медіа – інший інструмент. Бізнес – третій інструмент. За допомогою кожного з них можна і потрібно виконати це національне завдання – на всіх рівнях забезпечити тверду повагу до ветеранської спільноти. А отже і впевненість кожного нашого захисника на фронті в тому, що його майбутнє – гарантовано спокійне, позитивне і з повагою.
Фото: EPA/UPG
Міністерство у справах ветеранів вже працює системно і визначило кроки для того, щоб цей напрям політики мав успіх. Утворена і Консультативна рада у справах ветеранів та сімей загиблих захисників України, яка здійснює координацію для захисту прав і законних інтересів ветеранів. Щороку при підготовці бюджету має бути забезпечене належне фінансування відповідних державних програм – це завдання для Міністерства фінансів та депутатів. Впевнений, що й місцеве самоврядування має долучитися до цієї роботи.
Але тільки з інформаційною складовою, яку можуть забезпечити медійники, якщо діятимуть заради спільної мети, турбота про ветеранів в суспільстві буде повноцінною, а можливість спекуляцій з боку опонентів буде обмеженою максимально. Безумовно, ширшою має стати і участь бізнес-спільноти. Наприклад, через спеціальні програми працевлаштування для ветеранів, допомогу їм у підвищенні професійної кваліфікації, пільгове кредитування бізнесів, заснованих ветеранами, та інші кроки, які, у підсумку, посилюють національну оборону і справедливість у суспільстві.
Наша Конституція визначає, що «держава забезпечує соціальний захист громадян, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей». І хоча слова «ветеран» в Конституції немає, в суспільстві повинно бути розуміння: оборона країни базується в тому числі і на усвідомленому виконанні спільного для всіх українців обов’язку дбати про ветеранів.
Фото: EPA/UPG Володимир Зеленський, Президент України Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram Темы: армія, ветерани, психологічна реабілітація бійців АТО, Мінветеранів, БОЙОВІ ДІЇ НА СХОДІ УКРАЇНИ Facebook Twitter