Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду роз’яснив, хто такі члени сім’ї боржника у справах про неплатоспроможність фізичних осіб.
Справа стосувалася закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, оскільки боржник:
не дотримався вимоги щодо повноти та достовірності відомостей, зазначених у декларації про його майновий стан, а саме не зазначив інформації про нематеріальні активи, про членів сім’ї, зокрема матір, у власності якої перебуває житловий будинок, земельні ділянки та транспортний засіб.
Ідеться про справу № 910/6639/20, остаточне рішення в якій КГС ВС ухвалив 22 вересня ц.р.
Мотиви ВС
Перед КГС ВС стояло питання:
умова “спільного проживання” та “спільного побуту” для ідентифікації особи як члена сім’ї боржника поширюється лише на «інших осіб» чи на весь перелік, наведений у частині 5 статті 116 КУзПБ?
ВС пояснив, що подання декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання його неплатоспроможним потрібне для того, щоб визначити обсяг майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.
Це не лише формальна вимога, а, власне, зміст процедури у справах про неплатоспроможність фізичної особи.
Тому КГС ВС вважає, що долучення до кола членів сім’ї:
осіб, які перебувають у шлюбі з боржником (зокрема, якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації); їхніх дітей, зокрема повнолітніх; батьків; осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника,
пояснюється зазвичай фідуціарним характером відносин боржника з цими особами (обов’язок діяти якнайкраще в інтересах таких осіб). Цей неправовий обов’язок може сприяти тому, що боржник буде ухилятися від виконання зобов’язань перед кредиторами. Зокрема, шляхом перереєстрації майна (майнових прав) на цих осіб.
До таких зловживань правом боржник може вдатися незалежно від того, чи ці особи проживають з ним, чи окремо.
Баланс кодексів
Віднесення до членів сім’ї у питаннях про неплатоспроможність фізичної особи осіб, які не є членами сім’ї в розумінні статті 3 СК України, однак спільно проживають, пов’язані спільним побутом, слугує меті виявлення дій перереєстрації майна.
Суд вказує на те, що для цілей справ про неплатоспроможність фізособи положення ч. 5 ст. 116 КУзПБ самостійно і вичерпно врегульовують зміст поняття «член сім’ї боржника». Воно є спеціальним саме задля визначення змісту правовідносин щодо відновлення платоспроможності фізичної особи. Ст. 3 СК України для регулювання відносин у справах про неплатоспроможність фізичних осіб не застосовується.
Відмінність поняття «член сім’ї боржника» за КУзПБ та СК додатково підкреслюється відсутністю використання в КУзПБ бланкетної норми з посиланням на положення СК України чи іншого нормативно-правового акта.
Отже, зважаючи на мету правового регулювання відносин неплатоспроможності боржників – фізичних осіб, КГС ВС таким чином тлумачить положення ч. 5 ст. 116 КУзПБ:
члени сім’ї боржника – це, зокрема, його діти (в тому числі повнолітні), батьки та особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, незалежно від того, що вони не проживають з ним спільно, не пов’язані спільним побутом і не мають взаємних прав та обов’язків.
Нагадаємо, раніше Велика Палата ВС визначила, що норми КУзПБ мають перевагу над приписами Господарського процесуального кодексу щодо юрисдикції спорів.