Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Розпочав роботу Форум з екології та сталого розвитку. Модератором першої секції, присвяченої питанням Єдності бізнесу та держави, виступив Іван Проданик, партнер АO LES
Бізнес, держава, громадськість – рушійні сили екологічних змін
Роман Шахматенко, заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України розкрив питання комплексної реформи екологічної оцінки та контролю. Доповідач зазначив, що захист довкілля це не тренд – це необхідність.
Що стосується реформування системи контролю, то, заступник міністра повідомив, про проведення функціональної реформи, яка передбачає:
реформування адміністративної відповідальності – підвищення санкцій шляхом внесення змін до КУпАП; реформування кримінальної відповідальності (перегляд диспозицій КК України здійснювався разом зі Спеціалізованою екологічною прокуратурою, правоохоронними органами); створення нового органу, який буде здійснювати Державний екологічний контроль (наразі законопроект № 3091 прийнятий Верховною Радою України в першому читанні).
Законопроект № 3091 визначає, зокрема, порядок проведення перевірок, принципи побудови системи, щоб вона була прозорою. Нововведенням також є відповідальність юридичних осіб у виді адміністративно-господарських санкцій.
Щодо здійснення оцінки, то наразі прийнято Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку», який дуже прогресивним, але його приписи не виконуються органами місцевого самоврядування, а санкції за таке невиконання відсутні.
Доповідач також зауважив , що наразі планується ввести оцінку впливу на довкілля і здійснювати попередня оцінку звіту. З цією метою також підготовано відповідний законопроект. Крім того, у Верховні Раді України зареєстровано проект «Про екологічне страхування» , який передбачає страхування найбільш ризикових підприємств.
Судова влада стане активним учасником процесу
Ганна Вронська, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, ексзаступник міністра екології розповіла про ролі виконавчої та судової гілок влади.
Доповідачка розпочала свою доповідь твердженням, що суддям необхідно розглядати справи згідно з новими підходами і процесами. В Конституції України, на відміну від більшості європейських країн, передбачено право на безпечне довкілля (ст. 50). На необхідності запровадження такого права до національного законодавства було наголошено ООН.
Ганна Вронська повідомила, що під час розгляду справ судді орієнтуються на цілі сталого розвитку, затверджені Указом Президента від 30 вересня 2019 року. Водночас, як зауважила суддя, складно розглядати справи за позовами Екоінспецій, оскільки ці органи використовують застарілі методики для збирання доказів і визначення розміру шкоди. Натомість перспективними є позови ГО інтересах невизначеного кола осіб. Як приклад, доповідачка порадила орієнтуватися на рішення в справах під умовними назвами «Про дельфінів», «Про лосів», «Про голубів».
Також суддя зауважила, що в Україні екологічні спори розглядаються різними юрисдикціями, але створення окремого суду не на часі, враховуючи стан судової системи.
Загальна тенденція – зворотні процеси
Людмила Буймістер, народний депутат України розповіла про ключові виклики зеленої енергетики в Україні. Вона констатувала, що в Україні, на жаль, спостерігаються зворотні процеси (проведення дискредитації «зеленої енергетики» як сфери для бізнесу, зростання боргів, тощо.
Державна політика загалом спрямована на руйнування сектору зеленої енергетики, вважається, що це «екологія для багатих». Однак це помилкове уявлення. Екологічна модернізація – це додаткові можливості і технології.
Виклики державної політики:
застосування карального підходу замість стимулюючого. Доповідач на голосила, що треба не повторювати помилок ЄС минулого століття. необхідно налагодити діалог з бізнесом, запропонувала приймати участь на комітетських слуханнях.
Кліматична нейтральність і бізнес
Олексій Рябчин, радник голови правління з питань розвитку низьковуглецевих бізнесів та зеленого курсу ЄС Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» розповів про кліматичну нейтральність компаній.
Доповідач зауважив, що вуглецева нейтральність («Green deal») – це програма європейського Уряду, а Україна зобов’язалася синхронізувати процеси.
Нафтогаз України ставить перед собою завдання стати постачальником сталої енергії з екологічними джерелами енергії (метанова ініціатива (зменшити на 30%), використання водню, зберігання вуглецю). Доповідач повідомив, що розроблено стратегію з декарбонізації, яка знаходиться на затвердженні в Міністерстві енергетики. Наприклад, компанія поставила амбітні плани на 2040 рік – зменшити викид парникових газів до “0”. Планується також впровадження технологій у трьох сферах Sсope.
Необхідність технологічних змін також пов’язана з тим, що інакше підприємства не отримають жодного міжнародного інвестування.
На завершення доповідач наголосив на тому, що бізнес поступово стає повноцінним учасником процесів, фактично після взяття державою певних зобов’язань, бізнес отримає додаткові можливості у запровадженні енергозберігаючих технологій.
Ефективна законодавча підтримка – це одна з передумов для залучення інвестицій
Андрій Оленюк, партнер ЮК EVERLEGAL розповів аудиторії про законодавчу підтримку імплементації ініціатив сталого розвитку. Зокрема, він зауважив, що ефективна законодавча підтримка – це одна з передумов для залучення інвестицій із глобальних ринків капіталів, що загалом підвищує добробут громадян. Доповідач розглянув питання, пов’язані із досягненням цілей сталого розвитку:
забезпечення доступу до недорогих, надійних, стійких і сучасних джерел енергії для всіх (7 ціль);
забезпечення переходу до раціональних моделей споживання і виробництва (12 ціль);
вжиття невідкладних заходів щодо боротьби зі зміною клімату та її наслідками (13 ціль).
Перспективними законодавчими діями, спрямованими на досягнення забезпечення доступу до недорогих, надійних, стійких і сучасних джерел енергії для всіх, доповідач назвав підтримку зелених надбавок, прямий продаж споживачам, запровадження контрактів на різницю.
Перехід до раціональних моделей споживання і виробництва, за висновками доповідача, може бути забезпечено шляхом:
унормування поводження з відходами; попередження їх неекологічного використання; прийняття Закону України «Про управління відходами».
Невідкладними заходами щодо боротьби зі зміною клімату та її наслідками, на думку відповідача, є:
запровадження квот на CO2; збільшення ставок податків на викиди; впровадження податку на споживання енергетичних ресурсів; система добровільних угод.
Крім того, доповідач відзначив, що наразі не достатньо врегульовано питання стимулювання зеленої металургії.
Чи існує «зелений тариф»?
Максим Сисоєв, партнер МЮФ Dentons доповів присутнім про можливості мобілізації інвестиційних ресурсів в зелену енергетику.
Доповідач наголосив на тому, що із проектів «зеленого тарифу» цікавими залишаються проекти із використання енергії вітру. Також актуальними залишаються невеликі проекти (дахові сонячні електростанції). Проекти, пов’язані із «біомасою і біогазом», у майбутньому не будуть підпадати під «зелений тариф». Зелені бонди – це, на думку доповідача, «латання дірок», а не сталий розвиток.
Запровадження системи добровільних угод може бути прогресивним кроком, але такі угоди мають бути все таки добровільними.
Доповідач наголосив на тому, що прямі договори – це майбутнє, але наразі ця сфера надто зарегульована. Фактично зараз зелений тариф використовується для власного споживання.
Новими трендами, як підсумував доповідач, є використання водню і біометану. Щодо використання водню – в Україні ідей багато, але відсутня їх реалізація. По біометану існують реальні бізнес-моделі, але їх впровадженню заважають технічні проблеми.
Спільна відповідальність
Леся Багінська, адвокат АОLES розглянула проблеми поводження з відходами в Україні. Вона відзначила, що з усіх відходів перероблюється лише 6% (до прикладу в ЄС до 40%). Доповідачка зазначила, що полігони та сміттєзвалища не відповідають вимогам, в додаток вони перевантаженні. Натомість об’єкти, призначені для переробки відходів, не будуються. Загальною тенденцією є те, що сміттєзвалища передаються в приватні руки.
Доповідачка загострила увагу на тому, що сумлінні суб’єкти господарювання намагаються якось забезпечити функціонування цих об’єктів відповідно до екологічних вимог. Але робиться це за власний кошт.
Натомість органи місцевого самоврядування знімають з себе повністю відповідальність щодо дотримання екологічних норм. При цьому суб’єкти господарювання стикаються з постійними перевірками і штрафами. Будь-яка підтримка держави та органів місцевого самоврядування відсутня.
Підсумовуючи свою доповідь, Леся Багінська зауважила, що тільки спільними зусиллями держави, органів місцевого самоврядування, правників, суб’єктів господарювання та контролюючих органів можна змінити ситуацію, яка склалася, на краще.
Бути екобанком в Україні складно
Олексій Савін, директор департаменту екологічного реінжинірингу та впровадження проектів ресурсозбереження АБ «УКРГАЗБАНК» висвітлив питання фінансування проектів сталого розвитку. Зокрема він наголосив на тому, що неекологічні проекти кредитують інші банки. І в цьому складність. Водночас, доповідач зауважив, що ураховуючи зміни в законодавстві, дедалі складніше буде кредитувати проекти, які не відповідають екологічним вимогам.
АБ «УКРГАЗБАНК» зараз позиціонує себе як банк сталого розвитку пропонує продукти пов’язані з утилізацією сміття, очисткою води, медициною.
Представник банку також наголосив на тому, що більшість кредитів у сфері відновлювальної енергетики довелося реструктурувати, що пов’язано із масовими змінами законодавчого регулювання та невиплатою коштів.
Також доповідач наголосив на тому, що потребує удосконалення механізм укладання та використання прямих договорів з метою виключення з них подвійних нарахувань.
