Учасники VI Business & Legal Energy Forum на завершення роботи заходу обговорили спори у сфері електроенергетики та питання відповідальності за порушення в галузі. Модерувала цю дискусію Ольга Савченко, партнер ЮК «Альтело».
Практика Верховного Суду
Про практику Верховного Суду з вирішення спорів у сфері енергетики розповів суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Олексій Случ. Для прикладу експерт навів постанову ВП ВС у справі № 910/17955/17 від 14.01.2020. У ній суд дійшов такого висновку:
вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.
Відповідальність споживачів
Сергій Кравчик, начальник відділу з правового захисту департаменту з правового забезпечення ТОВ «ДТЕК МЕРЕЖІ», вказав на прогалини в нормативній базі щодо відповідальності споживачів електричної енергії. Він навів також перелік порушень, за вчинення яких споживач може бути притягнений до відповідальності.
Ключові проблеми нормативного регулювання питання, за словами доповідача, такі:
Неврегульовано поняття «середньомісячних витрат», Формула вирахування вартості необлікованої електричної енергії не враховує вартість послуг постачальника та компенсації перетікань реактивної електричної енергії, Втрата можливості ОСР здійснювати нарахування спожитої енергії, після того як ОСР стає учасником
Тобто споживачеві вигідніше викрасти електроенергію, ніж сплачувати за неї на підставі договорів.
Тому для ефективного використання норм спікер порадив регулятору оперативно вносити зміни до Правил роздрібного ринку, щоб вони відповідали вимогам сьогодення.
За правопорушення у сфері споживання електроенергії законодавство передбачає кримінальну та адміністративну відповідальність. Конструкція статті 188-1 Кримінального кодексу України «Викрадення електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання» унеможливлює притягнення за вчинення цього злочину посадових осіб суб’єкта господарювання. Адже передбачає відповідальність за:
викрадення гарячої або питної води, електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання без приладів обліку, результати вимірювання яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків (якщо використання приладів обліку обов’язкове), або внаслідок умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, якщо такими діями завдано значної шкоди.
Є проблеми і з притягненням до адміністративної відповідальності. Сьогодні в Україні немає жодних чинних Правил користування електричною енергією, а тому застосування норми статті 103-1 КУпАП саме у разі «інших порушень правил користування енергією» не можливо.
Адміністративна відповідальність за такі правопорушення є вкрай неефективним методом впливу на споживачів, що порушують Правила. Такі норми доречно взагалі виключити з КУпАП.
Спори з енергопостачальними компаніями
«Представники енергоспостачальних компаній теж повинні працювати в рамках закону».
З цієї тези розпочав виступ Іван Проданик, партнер АО LES. Він уточнив, що у разі виявлення правопорушення треба дотримуватись процедури, яка передбачена чинним законодавством.
Також спікер розповів про актуальні аспекти врегулювання спорів з енергопостачальними компаніями. Він навів приклад справи, в якій представники енергопостачальних компаній зазначили порушену норму, але упустили обставини вчинення правопорушення, технічні параметри та інші необхідні для подальшого вирішення спорів матеріали.
Діяльність НКРЕКП
Євгеній Дряхлов, адвокат департаменту претензійно-позовної роботи дирекції з правового забезпечення ТОВ «ДТЕК ЕНЕРГО», проаналізував право регулятора щодо накладення штрафу у випадку виявлення правопорушення. Воно передбачене Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».
Сума розміру такого штрафу становить від 85 тис. грн до 1,7 млн грн.
Попри значний розмір штрафів НКРЕП не повинна обґрунтовувати своє рішення. Як наслідок, суб’єкти господарювання часто оскаржують такі рішення. Проаналізувавши ЄДР судових рішень, спікер навів статистику:
Більше 50% рішень у таких справах визнають накладення штрафу на суб’єкти господарювання протиправним.
Однак, закон не передбачає відповідальності НКРЕКП за безпідставне накладення штрафу.
До чого готуватись Україні?
Про інвестиційні арбітражі розповіла Ольга Савченко, партнер ЮК «Альтело». Вона зазначила, що подані проти України позови в арбітражі вже розглядаються 5-6 років:
“Нас чекає гра в довгу”
З аналізу цих справ спікер зробила висновок, що буде складно вирахувати суму збитків.
Також експерт звернула увагу учасників на проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії на ринкових засадах», який передбачає примусовий перехід на “контракти на різницю цін” для станцій понад 50 та 10 МВт з 2023 та 2024 років.
Його ухвалення також може спричинити хвилю позовів до України.
Також читайте, про що говорили учасники під час першої та другої сесій форуму.