Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Проблемні аспекти положень земельного законодавства, а зокрема аспекту постійного користування, який підіймається у законопроєкті №6289 було проаналізовано Андрієм Гребьонкіним, Старшим юристом київського офісу Baker McKenzie.
На сьогодні, українське законодавство прямо не передбачає (на відміну від аналогічного права орендаря) право осіб, які користуються землею на підставі права постійного землекористування або права довічного успадковуваного володіння (останній титул використовувався на першому етапі земельної реформи упродовж 1990-1992 років) передавати належну їм земельну ділянку чи її частину в користування іншим особам. Тим самим, під питанням продовжує залишатись легітимність користування на практиці такою ділянкою іншими (ніж постійний землекористувач) особами.
Врегулювання права постійних землекористувачів та довічних володільців щодо передання ними належних їм ділянок (їх частин) в користування іншим особам повинно справити загалом позитивний вплив на земельну сферу, адже, з-поміж іншого, створить передумови для реєстрації прав таких осіб на використовувану ними землю та сприятиме детінізації розрахунків щодо такого землекористування.
Проблемні моменти в положеннях законопроєкту № 6289 (надалі – “Законопроєкт”)
В цілому мета Законопроєкту є позитивною, проте деякі його положення ймовірно потребуватимуть подальшого вдосконалення.
Можливість передавати в оренду землі постійного користування передбачається лише для сільськогосподарських земельних ділянок та лише якщо вони належать державним або комунальним підприємствам. Згідно із положеннями Законопроєкту можливість бути переданими в користування іншим особам закріплена виключно за державними та комунальними підприємствами та поширюватиметься лише на належні їм земельні ділянки сільськогосподарського призначення та сільськогосподарські угіддя, що належать до земель оборони.
Водночас, Законопроєкт не надає такого права щодо передачі в користування несільськогосподарських земель або якщо постійні землекористувачі за організаційно-правовою формою є іншими, ніж державні або комунальні підприємства, суб’єктами. Для забезпечення можливості передачі таких ділянок, в тому числі такими суб’єктами, в користування іншим особам, Законопроєкт по суті вимагає спочатку обов’язкового переоформлення титулів на ці ділянки на право оренди або викуп цих ділянок.
Зі зрозумілих причин це зумовить як мінімум додаткове фінансове навантаження на цих суб’єктів, не говорячи вже про те, що у випадку переоформлення на право оренди вони будуть змушені обмежити своє безстрокове право користування певним періодом (до 50 років).
Законопроєктом необґрунтовано залишається без змін обсяг прав постійних землекористувачів, які не належать до державних та комунальних підприємств, та осіб, які володіють ділянками на праві довічного успадковуваного володіння, щодо надання їх ділянок в користування.
Законопроєкт прямо фіксує необов’язковість розробки документації із землеустрою у разі передачі державними або комунальними підприємствами в оренду земель постійного користування. Водночас, без розроблення документації із землеустрою не є можливим встановлення чітких меж земельної ділянки, її точної площі. Крім цього, відсутність такої документації унеможливить внесення інформації про земельну ділянку до Державного земельного кадастру.
Також читайте право постійного постійного користування землею тут.
