Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду залишив без задоволення касаційну скаргу засудженого, який добровільно працював водієм у черговій частини «народної міліції».
У постанові від 22 січня 2024 року у справі № 953/406/23 ККС ВС вказав на правильність кваліфікації дії засудженого за частиною 7 статті 111-1 КК України.
За обставинами справи
Вироком районного суду, який залишив без зміни апеляційний суд, дії особи, яка в період з липня до вересня 2022 року погодилася на пропозицію військових рф та добровільно обіймала посаду водія чергової частини в «народній міліції» і виконувала обов’язки з перевезення й доставки поліцейських цього незаконного органу, а також ремонту і догляду за службовим автомобілем, кваліфіковано за частиною 7 статті 111-1 КК України.
Засудженому призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 12 років із позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 12 років і з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на висновок ВП ВС у справі № 633/195/17 щодо тлумачення терміна «працівник правоохоронного органу», вказував, що посада, яку він обіймав, не належить до правоохоронних чи правозастосовних.
Вважав, що його дії, які виразились у добровільному занятті посади водія, що передбачала управління майном у вигляді транспортних засобів, а також списання паливно-мастильних матеріалів, слід кваліфікувати за частиною 5 статті. 111-1 КК України.
Висновок Верховного Суду
Оцінюючи зазначені доводи, ККС ВС зауважив, що в нормативній конструкції частини 7 статті 111-1 КК України термін «працівник правоохоронного органу» не використовується, а отже, посилання на зазначене рішення ВП ВС у цій справі є нерелевантним.
Кримінальна відповідальність за дії, передбачені частиною 7 статті 111-1 КК України, настає в разі добровільного зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, а також добровільної участі громадянина України в незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та/або в збройних формуваннях держави-агресора чи в разі надання таким формуванням допомоги у веденні бойових дій проти Збройних сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України.
Колегія суддів ККС ВС дійшла висновку, що дії засудженого, який перебував на посаді водія незаконно створеного на окупованій території правоохоронного органу й забезпечував його функціонування, правильно кваліфіковані за частиною 7 статті 111-1 КК України.