Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Роботу ІХ Форуму з реструктуризації та банкрутства продовжила сесія, присвячена питанням розвитку судової практики в процедурах банкрутства.
У дискусії взяли участь:
Олег Васьковський, секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС; Владислав Філатов, директор департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України; Олена Фонова, суддя-спікер Господарського суду Луганської області, к.ю.н.; Дмитро Тиліпський, радник EQUITY; Марія Захаренко, керівниця відділу взаємодії з органами державної влади АТ «Прозорро.Продажі»; Сергій Накорчевський, керівник управління правової підтримки АТ «ПриватБанк».
Модерував сесію Сергій Боярчуков, керуючий партнер ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери», який зауважив, що нині процедури банкрутства після кримінальної практики є головною складовою частиною юридичного бізнесу.
>«Значення інституту банкрутства сьогодні переоцінити неможливо», — наголосив пан Боярчуков.
У своєму виступі секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС Олег Васьковський серед іншого зауважив, що статистика за 2023 рік засвідчує тенденцію до збільшення звернень у суди у справах про банкрутство. Також спостерігається збільшення кількості справ про неплатоспроможність фізичних осіб.
Розповідаючи про роботу судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС, пан Васьковський зазначив, що у 2023 році вона прийняла 15 знакових постанов, у яких вирішувалися питання єдності практики у справах про банкрутство. Як правило, вони стосувалися відступу від правових позицій, висловлених Верховним Судом раніше.
За словами Олега Васьковського, одне зі складних питань стосувалося саме стадії відкриття провадження у справі про банкрутство.
>
«Тенденція, яка продовжує існувати, — це одночасне відкриття декількох справ про банкрутство і розгляд таких справ у різних судах», — зауважив пан Васьковський.
Спікер звернув увагу на те, що судова палата висловилась із цього питання і в постанові від 26 квітня у справі № 904/2154/22 зробила висновок щодо того, яку все ж таки справу вважати чинною і яка має перевагу. Було зазначено, що це та справа, яка була відкрита першою, тобто в якій надійшла перша заява.
Також Олег Васьковський окреслив виклики, що виникнуть у сфері банкрутства у 2024 році. Зокрема, це:
застосування положень пункту 1-6 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ; збільшення кількості справ про неплатоспроможність боржника – фізичної особи; відмова (повна або часткова) забезпеченого кредитора від забезпечення; звернення стягнення на майно боржника, яке є предметом застави; концентрація спорів у межах справи про банкрутство; у разі ухвалення законопроєкту № 10143 ˗ питання імплементації та формування судової практики.
Субсидіарна відповідальність
На нюансах застосування інституту субсидіарної відповідальності в процедурах банкрутства зосередив свій виступ Владислав Філатов, директор департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України. Він висловив сподівання, що з 1 червня ц.р. запрацює автоматизована система банкрутства і неплатоспроможності, зокрема електронний кабінет арбітражного керуючого. Буде відновлюватися звітність арбітражних керуючих.
>«Одним із елементів цієї системи є обмін інформацією з Державною судовою адміністрацією України, що відіграватиме роль під час призначення арбітражних керуючих», — зауважив Владислав Філатов.
Що ж до застосування інституту субсидіарної відповідальності в процедурах банкрутства, то, за словами спікера, цей інститут постійно розвивається. «Еволюція відбувається з кожною справою», — констатував пан Філатов.
Також Владислав Філатов звернув увагу на те, що за неодноразовими висновками Верховного Суду питання про застосування субсидіарної відповідальності у справах про банкрутство має розглядатися в обов’язковому порядку. Але це свідчить про те, що саме ліквідатор має оцінити і заявити відповідні вимоги, лише в тому випадку, коли є підстави.
Концентрація спорів у справі про банкрутство
Про практичні аспекти концентрації розгляду в межах справи про банкрутство всіх спорів, стороною в яких є боржник, розповіла суддя-спікер Господарського суду Луганської області Олена Фонова.
Спікерка нагадала, що відповідно до статті 7 КУзПБ всі спори, які стосуються формування ліквідаційної маси боржника, повинні розглядатися в межах справи про банкрутство, незважаючи на те, чи було почато їх розгляд до, чи після відкриття справи про банкрутство. Також Олена Фонова звернула увагу, що Верховний Суд поставив крапку в цих питаннях і визначив, що такі справи не закриваються, а передаються в господарський суд для належного розгляду по суті.
>У своїй доповіді пані Фонова зупинилася на процесуальних питаннях передання справи. Зокрема, спікерка звернула увагу, що всі спори в межах справи про банкрутство розглядаються в спрощеному провадженні, якщо від сторони не надійшла відповідна заява про розгляд спору в загальному провадженні. За словами пані Фонової, такі клопотання мають бути заявлені стороною в позовній заяві. Проте існує практика, коли суди задовольняють такі клопотання вже в процесі розгляду справи. Що, своєю чергою, впливає на строки розгляду справи про банкрутство.
Виклики для заявника
«Відкриття провадження у справі про банкрутство: виклики для заявника» – з такою темою виступив радник EQUITY Дмитро Тиліпський.
Серед іншого у виступі спікер зауважив, що за висновками КГС ВС сформувався підхід, за яким обов’язок підтвердження можливості погашення зобов’язання покладається на боржника.
>
«Суд не перевіряє, чи може боржник це зробити, чи достатньо в нього активів виконати вимоги кредитора. Тож саме на боржника покладається обов’язок підтвердити свою платоспроможність і займати проактивну позицію», — підкреслив Дмитро Тиліпський.
За словами спікера, в цьому питанні КГС ВС пішов ще далі, зробивши висновок про те, що відсутність заперечень боржника може свідчити про визнання вимог кредитора.
Єдиною підставою для вирішення питання про те, чи відкривати справу про банкрутство, є наявність або відсутність спору про право. КУзПБ не дає визначення чи тлумачення поняття «спір про право». Проте, як зауважив пан Тиліпський, КГС ВС у постанові від 15 жовтня 2020 року у справі № 299/1174/20 зазначив, що спір про право — це формально визначена суперечність між суб’єктами цивільного права, яка виникла за фактом порушення або оспорювання суб’єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.
Електронні аукціони
На тенденціях щодо реалізації майна боржників зупинилася у своєму виступі керівниця відділу взаємодії з органами державної влади АТ «Прозорро.Продажі» Марія Захаренко.
Зокрема, спікерка зауважила, що, незважаючи на повномасштабне вторгнення, аукціони з продажу майна боржників є стабільно хорошими.
>
«Тенденція за весь час проведення електронних аукціонів у системі «Прозорро.Продажі» свідчить, що це стабільно конкурентний високий ринок, де учасники й організатори готові виставляти та купувати значний обсяг активів», — констатувала Марія Захаренко.
За словами спікерки, за два роки повномасштабної війни ці показники не змінилися. Також пані Захаренко зауважила, що з-поміж усіх напрямів продажів, із точки зору ЕТС, банкрутство є одним із найбільш «дисциплінованих» напрямів.
Участь банків
Завершив сесію виступ керівника управління правової підтримки АТ «ПриватБанк» Сергія Накорчевського, який був присвячений проблемним питанням участі банків у процедурах банкрутства.
>Спікер серед іншого звернув увагу, що на сьогодні відсутні реальні дієві механізми для отримання арбітражним керуючим або судом під час розгляду справ про неплатоспроможність фізичних осіб належної повної інформації про майно та доходи фізичної особи – боржника за кордоном. Вирішення цього питання, на думку Сергія Накорчевського, можливе в разі внесення змін у чинне законодавство.
Також, за словами спікера, одним із проблемних питань є оплатність виконання повноважень арбітражним керуючим у справах про банкрутство. Фактично воно регулюється судовою практикою на рівні судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки КУзПБ не передбачає касаційного оскарження ухвал про затвердження звітів арбітражних керуючих щодо винагороди та витрат.
