Російський диктатор володимир путін здійснив перший візит за кордон після «переобрання»: його вибір прийшовся на Китай, і це вже четверта зустріч із Сі Цзіньпіном після повномасштабного вторгнення в Україну. З початком війни Китай та росія поглибили свою співпрацю. Пекін допомагає Кремлю пом’якшити вплив західних санкцій та підтримувати оборонно-промисловий комплекс. Більше – на інфографіці «Слово і діло».
Китай ніколи не називав російську агресію проти України вторгненням чи війною – виключно «українською кризою» – і не засуджував її. При цьому у Китаї заявляють, що підтримують територіальну цілісність та суверенітет України та закликають «усі сторони» вирішувати проблеми дипломатичним шляхом.
За проукраїнські резолюції в Генеральній асамблеї ООН Китай не разу не голосував позитивно: під час голосування за резолюції із засудженням анексії Криму, повномасштабного вторгнення, анексії чотирьох областей, а також на підтримку української Формули миру делегація утримувалася. І Китай голосував проти резолюції, в якій йшлося про виплату росією репарацій за завдані збитки.
Але про нейтралітет Китаю не йдеться. Хоча Пекін не постачає росії озброєння, він забезпечує її товарами подвійного значення – верстатами, оптикою, мікроелектронікою, двигунами для дронів, технологіями (у тому числі безпілотними) і тощо. Ось деякі факти від Міноборони США та ЗМІ:
Китайські компанії, зокрема державні, продають росії продукцію подвійного призначення, стрілецьку зброю, дрони, навігаційне обладнання, бронежилети, оптичні приціли для тепловізорів та дронів, захисне спорядження. Тільки з березня 2022-го до березня 2023-го Китай експортував до росії дронов та їх компонентів на суму понад 12 млн доларів. Дрони використовувалися для спостереження та завдання ударів по Україні. В 2023 році близько 90% російської мікроелектроніки надходило з Китаю. Ця продукція була використана для виробництва ракет, танків та літаків. З початку повномасштабної війни Китай удесятеро збільшив постачання до росії високоточних верстатів для військової промисловості.
Крім того, Китай та росія загалом рекордно нарощують товарообіг. Але як писало видання Wall Street Journal з посиланням на дані CEIC Data, якщо на Китай припадає близько 33% загального обсягу торгівлі росії, то на рф – лише 4% китайської торгівлі.
Так, наприклад, в 2012 році товарообіг між країнами становив 88,2 млрд доларів, а в 2021 році – 146,8 млрд. У перший рік повномасштабної війни товарообіг становив 190,3 млрд доларів.
У 2023 році товарообіг встановив історичний рекорд – 240,1 млрд доларів: експорт Китаю в росію за рік збільшився на 47% (до 111 млрд.), імпорт з росії – майже на 13% (до 129 млрд.).
Про обсяги торгівлі між Україною та Китаєм можна дізнатися із цієї інфографіки.
@media screen and (max-width:557px){.box-telegram{flex-direction:column;padding:20px 10px 10px 10px!important}.box-telegram__img svg{margin-left:0!important}.box-telegram__info{margin-bottom:20px}.box-telegram button{margin-bottom:20px}} найважливіше від «Слово і діло» Підписатися