Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Головна — Політика — 28 травня 2024, 12:00
Як захистити Обсерваторну гірку в Києві від забудови?
Павлівський сквер і його околиці — одна з небагатьох зелених зон в історичному центрі Києва. Саме тут, припускають історики, могли поховати князя Олега.
Приватна компанія хоче звести впритул до скверу чергову багатоповерхівку. Засновником цієї фірми є звинувачений у держзраді ексрегіонал Володимир Сівкович, який у часи Януковича був заступником секретаря РНБО.
Фото: «Голка»
Забудовник не полишає спроб через суд поновити дозволи на зведення й наполягає, що слід визнати нечинним Генеральний план Києва за цією адресою. І це попри те, що торік компанія вже програла у Верховному Суді.
Боротьба за сквер триває понад 20 років: кияни неодноразово виходили на акції протесту, збирали підписи проти незаконного будівництва й долучалися до судових справ.
Марія Косовцова, Учасниця громадської ініціативи “Голка” Facebook Twitter LB.ua в Google News
Що захищають кияни?
Ця місцевість — єдиний природний історико-культурний ландшафтний комплекс.
Фото: Мапа Реновації Обсерваторна гірка
Про те, що Обсерваторна гірка та її схили мають унікальний рекреаційний потенціал та історико-культурну цінність, розповідає громадський активіст і правозахисник Марк Зельдіч:
«Це фрагмент історичного ландшафту, що зберігся принаймні з давньоруських часів, й історико-культурне середовище середини ХІХ — початку ХХ століть з історичним плануванням, забудовою, своїм традиційним характером, атмосферою того часу і великою насиченістю пам’ятками архітектури й містобудування, історії та садово-паркового мистецтва. Має реальні перспективи примноження культурного потенціалу. Тут розташована садиба художників-академіків Орловського та Пимоненка, меморіальні будиночки, у яких вони мешкали, — а це пам’ятки історії. Також є історичний Павлівський сквер, заснований 1905 року, старовинна лютеранська кірха з чудовими кольоровими вітражами. Усього 12 споруд — пам’ятки місцевого значення й одна національного значення».
Окрім того, неподалік розташована Астрономічна обсерваторія Київського національного університету імені Тараса Шевченка, побудована ще в середині XIX століття. Про це говорить начальниця управління дозвільно-погоджувальної документації Міністерства культури Наталія Войцещук у коментарі громадській ініціативі «Голка»:
«Київській обсерваторії більш ніж 150 років — її побудували для Університету Святого Володимира. Коли споруджували додатковий телескоп у 1860 році, облаштовуючи фундаменти, розкопали поховання знатного вельможі. За однією версією, це поховання київського князя Віщого Олега, тому місцевість отримала назву Олегова гора. До 20-х років минулого століття при обсерваторії працювала служба точного часу. Раз на тиждень київські посадовці збиралися звірити годинники. Пережили прилади обсерваторії і евакуацію 1941–1944-х, а сьогодні більшість з них — експонати місцевого Музею старовинних астрономічних приладів».
Фото: Геннадій Мойсенко Астрономічна обсерваторія
Раніше обсерваторію внесли в попередній Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, проте через ризики забудови прилеглих територій цього статусу вона поки що не отримала.
Згідно з режимами використання території пам’ятки місцевого значення «Визначне місце “Обсерваторна гірка”» та охоронної зони пам’ятки національного значення «Обсерваторія», земля, на якій запланували зводити багатоповерхівку, належить до першої підзони домінантного природного ландшафту з високою історико-культурною цінністю.
Нове будівництво тут заборонене, хіба що реконструкція споруд без зміни їхніх параметрів.
Окрім того, прилеглі до ділянки пам’ятки можуть постраждати від появи багатоповерхівки.
«Обсерваторна гірка має складну дренажну систему, яку зруйнує будь-яке будівництво. Павлівський сквер стоїть на підземних струмках, що впадають у притоку Либеді — ручай Скоморох. Фахівці кажуть, що це одна з найпроблемніших ділянок Києва з погляду перспективи підтоплення. Тим більше, що будівництво тут багатоповерхівки спричинить зсуви ґрунту й руйнування комплексу Астрономічної обсерваторії Київського університету», — наголошує Марк Зельдіч.
Як історична місцевість опинилася під загрозою
ПрАТ «Авіакомпанія “Віта”» стало власником нежитлового приміщення на вулиці Гоголівській, 32-В ще за часів мера Олександра Омельченка, у 1999-му. Тоді Головне управління майна КМДА й Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» підписали із забудовником інвестиційний договір про реконструкцію історичної будівлі. А вже за чотири роки Київрада передала компанії земельну ділянку за цією адресою в оренду на 25 років.
Будівля, яку компанія отримала у власність, зведена наприкінці XIX століття. Це одноповерхова садиба з мансардою, споруджена за проєктом архітектора Андрія Краусса.
Ще за рік у будинку сталася пожежа, після чого він почав поступово руйнуватися. Сьогодні його стан критичний — дах і перекриття обвалилися.
Фото: Мапа Реновації Дореволюційна садиба
Згідно з інвестиційним договором, забудовник мав реконструювати цей флігель, а натомість подав на погодження проєкти нового будівництва.
Коли споруду викуповували й брали в оренду ділянку, співзасновником ПрАТ «Авіакомпанія «ВІТА»» був ексзаступник секретаря РНБО Володимир Сівкович. З того часу бенефіціарні власники неодноразово змінювалися, нині компанія належить Олександрові Байдацькому й ТОВ «Магнус».
Громадськість перешкоджала будівництву: восени 2010-го місцеві мешканці організували велику акцію протесту проти забудови скверу.
Тим часом забудовник виконав підготовчі земляні роботи, розчистив територію, уклав залізобетонні плити й видалив зелені насадження.
Фото: Мапа Реновації Земельна ділянка, відведена під будівництво
Тоді представники Мінкульту встановили під час перевірок, що забудовник не отримав необхідної дозвільної та погоджувальної документації від органів охорони культурної спадщини, тож на Авіакомпанію «Віта» наклали штраф.
Згодом Державна архітектурно-будівельна інспекція скасувала дозвіл на будівництво, а Київрада тимчасово заборонила використовувати ділянку до усунення порушень. Згідно з цим рішенням, забудовник мусив отримати нові містобудівні умови й обмеження забудови, дозвіл на проведення земляних робіт, а також погодити з Мінкультом нове історико-містобудівне обґрунтування використання земельної ділянки. Проте за відведений для цього шестимісячний строк документів так і не впорядкували.
Після кількарічної перерви Авіакомпанія «Віта» таки одержала новий дозвіл на будівництво. За зверненнями активістів і тодішньої депутатки Київради Ольги Балицької перевірили правомірність видачі містобудівних умов й обмежень забудови цієї ділянки. Зрештою встановили, що ця забудова суперечить Генплану Києва. Тож дію містобудівних умов та обмежень скасували. Пізніше це також стало підставою анулювати дозвіл на будівельні роботи. Забудовник намагався в судовому порядку оскаржити це рішення, проте програв у Верховному Суді.
Фото: facebook/Аліна Артюх Активістка Аліна Артюх
Протягом років боротьби активісти неодноразово отримували погрози та зазнавали переслідувань. Про це писала активістка Аліна Артюх, яка багато років захищає Павлівський сквер й Обсерваторну гірку:
«Історія компанії Сівковича — доволі похмурий детектив. Ми, активні громадяни, не раз відчували на собі відгомін цього юридичного задзеркалля. “Как для трупа Вы слишком хорошо выглядите”, — це “комплімент” від юриста компанії, який почула десять років тому у відповідь на ремарку про погрози активістам від функціонерів компанії. Активістів, що намагалися демонтувати паркан, переслідували тітушки. На електронну пошту їм надходили погрози. Хтось обстріляв вікна одного з найактивніших борців за збереження Обсерваторної гірки. До іншої активістки якийсь кримінального вигляду субʼєкт ліз у вікно по пожежній драбині. І всі ці “випадковості” ставалися, коли загострювалася боротьба».
Також про тиск заявляла колишня міністерка розвитку громад та територій Альона Бабак. У лютому 2020 року у Верховній Раді перед голосуванням за її відставку Бабак заявила, що з нею почали боротьбу, бо анулювали дозволи на будівництво на деяких об’єктах у Києві, зокрема, йшлося й про ділянку на Гоголівській:
Фото: kmu.gov.ua Альона Бабак
«Я хочу також сказати тим, хто розпочав боротьбу зі мною особисто в пресі через анулювання дозволів на Вільшанській, на Гоголівській, і ці люди скоро почнуть будівництво біля Палацу «Україна» та на Івана Франка: друзі-кияни не будуть стояти осторонь, вони вийдуть проти вас».
Що відбувається зараз?
Авіакомпанія «Віта» не полишила спроб у судовому порядку повернути дозволи на будівництво та домогтися змін у Генплані. Компанія змінила місце реєстрації з Києва на Дніпро, і це дозволило запустити судову справу по новому колу.
У грудні минулого року Верховний Суд виніс рішення, яким мав поставити крапку в тяганині: судді не задовольнили позову Авіакомпанії «Віта». Проте забудовник подав нову редакцію своїх позовних вимог — і справа знову перейшла на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
У квітні відбулося засідання, за результатами якого суд закрив провадження в частині вимог про поновлення дозволів на будівництво, а вимогу щодо визнання нечинним Генплану за цією адресою передав на розгляд до Києва. Тепер цю справу розглядатиме Київський окружний адміністративний суд.
Фото: Сергій Нужненко
«Ця ухвала ще може бути оскаржена і, скоріш за все, таки буде оскаржена забудовником в апеляції, касації, тож будемо чекати. Але бліцкриг не вдався. Тобто протягнути в одному рішенні, щоб і дозвіл був і щоб уже хоч завтра почати будувати, не вийшло. Але загроза не минула, тому ми не розслабляємося і продовжуємо боротьбу вже в Києві», — зазначає Марк Зельдіч.
Активісти неодноразово просили Київраду розірвати договір оренди, створити історико-культурний ландшафтний заповідник, а також викупити історичну будівлю з приватної власності Авіакомпанії «Віта».
Секретар Київради Володимир Бондаренко в коментарі громадській ініціативі «Голка» зазначає:
«Ми плануємо розривати договір з Авіакомпанією “Віта”. А от що стосується викупу будівлі, то на період воєнного стану це не вбачається можливим».
Нагадаємо, Київрада обіцяла розірвати договір оренди з ТОВ «Рестін», яке намагається забудувати територію Музею видатних українських діячів, але депутати міськради досі не підтримали цього питання в сесійній залі. Повторно його мають розглянути на сесії наприкінці травня.
Також не вирішили справи про блокування забудови Літературного скверу.
Марія Косовцова, Учасниця громадської ініціативи “Голка” Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram .fb_iframe_widget_lift { width: 100% !important; } Теми: Київ, забудови Facebook Twitter LB.ua в Google News
