Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Земля в Буковелі
Земля розбрату
Ця історія почалася ще до націоналізації найбільшого приватного банку у 2016 році.
Про інтерес прокуратури до коштовної землі під розкішним гірськолижним курортом Буковель наше видання писало ще у 2010 році, у часи президента Віктора Януковича.
Тоді слідчі прокуратури проводили обшуки в офісних приміщеннях формального власника курорту, наближеного до бізнес-групи «Приват». Працівників прокуратури цікавили документи про купівлю землі на території Поляницької сільради. Паралельно обшукували Держкомзем Івано-Франківської області й нотаріальні контори. Разом з прокурорами приїхали спецпідрозділи МВС «Беркут» і «Сокіл».
Слідчі прокуратури підозрювали, що земля в Буковелі дісталася бізнес-групі «Приват» за заниженою вартістю. Компанія стверджувала, що купувала її на аукціонах. Йшлося про немаленьку ділянку — 336 гектарів. Це як два десятки стадіонів «Олімпійський» разом з футбольним полем і всією інфраструктурою.
Прокуратура виявила схему, за якою Івано-Франківська область передавала великі земельні ділянки Поляницькій сільраді, де на той момент працювали лише 15 депутатів. І лише проста більшість від цього складу сільради, вісім людей, розподіляли ту землю на свій розсуд.
За 336 гектарів сільрада отримала 25 млн гривень разом з компенсацією за вирубку лісу й іншими доплатами. Вартість гектара склала близько 47,6 тисячі гривень за ринкової ціни до 11,85 мільйона, писало тоді видання «Галицький кореспондент».
Але у 2010 році справу зам’яли. Джерело LB.ua у тодішній Адміністрації президента припускало, що бізнес-група «Приват» «проявила лояльність до президента».
Ігор Коломойський
Держава проти держави?
Нова атака прокуратури на землі Буковелю розпочалася у 2015 році, знову після президентських виборів. Імовірно, політичний цикл впливає серед іншого й на активність силовиків. Новий президент — нова можливість для силовиків підняти старі справи й принагідно продемонструвати свою корисність і лояльність, аби залишитися на посадах.
Тоді прокуратура Івано-Франківської області звернулася до Яремчанського міського суду проти Поляницької сільради й фізичних осіб, щоб визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки під Буковелем і повернути їх державі, Державному агентству лісових ресурсів України.
Відомство вважає, що на початку 2000-х років земельні ділянки лісового фонду виділяли незаконно певним фізичним особам, на підставі підроблених рішень Поляницької сільської ради. Зокрема й ділянки, які нині належать державному ПриватБанку. Йдеться про цивільні справи № 354/658/15-ц, № 354/671/15-ц і № 354/678/15-ц, що розглядають у Яремчанському суді.
Тобто з моменту ймовірного незаконного продажу землі минуло вже 20 років. І до того як потрапити у власність державного ПриватБанку, ділянки змінили кількох власників. Відповідно, за процедурою, прокуратура мала б судитися в господарському суді, а не загальної юрисдикції. Були й інші процесуальні моменти, які роблять її претензії сумнівними.
Але дивує не це. Дивує, що прокуратура, яка повинна дбати в першу чергу про інтереси держави, атакує… державний же ПриватБанк: відволікає ресурси банку на вартісні судові справи й наражає на ризик втрати коштовного майна. Це схоже на автоімунну хворобу, коли природна захисна система організму не може відрізнити власні клітини від чужорідних.
Логічно було б покарати чиновників і депутатів, які брали участь у сумнівних земельних рішеннях у 2000-х роках. Саме ці люди й компанії мали б компенсувати державі заподіяну шкоду. Водночас державний ПриватБанк жодних злочинів не скоював.
Філія ПриватБанку в Києві
Виглядає, що за гріхи окремих чиновників сільради й підставних фізичних осіб просять заплатити платників податків (а оскільки ПриватБанк тепер державний, то йдеться про майно платників податків). Під час приватизації платники податків і так закрили діру в капіталі банку в розмірі кількох мільярдів доларів, а тепер у програші через те, що банк змушений витрачати їх на судові процеси з державою. Чи не краще, щоб у такий складний для країни час ці гроші у вигляді дивідендів пішли до державного бюджету, а не витрачати їх на захист від сумнівних претензій прокуратури в судах?
Щобільше, якщо ПриватБанк програє в суді й утратить земельні ділянки, то, ймовірно, державі доведеться компенсувати держбанку інвестиції в поліпшення цих земельних ділянок — побудований на цій землі готельний комплекс, власником якого є ПриватБанк. А це понад 3,5 мільярда гривень.
Натомість люди, які якраз винні у ймовірних злочинах, які, за версією прокуратури, підробляли рішення Поляницької сільської ради й мали від того неабиякий зиск ще 20 років тому, ці перші власники земельних ділянок — усі ці люди не понесуть жодної відповідальності.
