Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Головна — Політика — 4 грудня 2024, 20:50
Електронне голосування чи поштою. Чи готують такий варіант для українців?
Голова парламентського комітету державної влади та партії «Слуга народу» Олена Шуляк оприлюднила пост про аналіз запровадження електронного чи поштового голосування для українців за кордоном.
Дослідження замовив парламентський комітет, виконали його за підтримки Ради Європи. Цей допис Олени Шуляк одразу викликав широку дискусію в мережі на кшталт «нас готують до виборів у смартфоні» й неоднозначні оцінки народних депутатів і правників.
LB.ua розпитав членів Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування про плани запровадити голосування за допомогою інтернету чи пошти. І про стан підготовки проєкту закону для перших повоєнних виборів.
Анна Стешенко, спеціальний кореспондент LB.ua Facebook Twitter LB.ua в Google News
Фото: Пресслужба ВРУ
Ідею з електронним голосуванням відкинули. А зараз повернули?
Понад рік тому на базі Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування створили робочу групу, щоб напрацювати проєкт закону про перші повоєнні вибори.
Її голова, нардепка «Слуги народу» і групи «Розумна політика» колишнього спікера Дмитра Разумкова Аліна Загоруйко ще на початку осені розповідала LB.ua, що підготовка єдиного проєкту для проведення виборів (виключно після того, як скасують воєнний стан, як і передбачає Конституція) дуже квола.
Хоча ще в листопаді минулого року ця робоча група, підкомітет Верховної Ради з питань виборів разом з представниками ЦВК і громадським сектором презентували перший драфт законодавчих змін щодо неможливості провести вибори чи референдуми на окремих територіях України. Представляли без участі медіа, а текст документа вирішили не оприлюднювати. Аби уникнути політизації та звинувачень у черговій зраді. Однак LB.ua отримав цей проєкт, він пропонував розширити повноваження парламенту визначати території без виборів за зверненням ЦВК і критерії неможливості проводити їх на окремих територіях.
Фото: надано пресслужбою Аліна Загоруйко
Тоді ж робоча група окреслила основні питання, на які необхідно відповісти, щоб провести перші повоєнні вибори:
— як забезпечити голосування мільйонів українців за кордоном;
— як актуалізувати Реєстр виборців, якого не оновлювали з 24 лютого 2022 року, враховуючи понад шість мільйонів внутрішньо переміщених осіб;
— як забезпечити право обирати військовим, частина яких, очевидно, навіть після закінчення воєнного стану однаково перебуватиме на позиціях;
— чи зможуть особи, що виїхали з України на час війни, балотуватися (чинне законодавство зобов’язує кандидатів проживати на території України останні п’ять років).
Вибори у 2025-му? У владі обговорюють можливі сценарії
Фото: EPA/UPG Робоча група поки що не знає, як забезпечити право військових на голосування
Важливо, що на початку роботи групи також обговорювали ідею додаткової опції — голосування через Дію. Утім згодом цю ідею зняли з порядку через суперечність ст. 71 Конституції про вільне й головне таємне голосування громадян. Що фактично нівелює ідентифікація в Дії.
Однак уже 2 листопада цього року голова парламентського комітету та партії «Слуга народу» Олена Шуляк оприлюднила допис про результати аналізу можливого запровадження в Україні електронного чи поштового голосування.
«Незважаючи на те, коли відбудуться перші післявоєнні вибори, законодавча база має бути підготовлена заздалегідь, щоб провести їх на найвищому демократичному рівні», — написала Шуляк.
За її словами, у комітеті держвлади вже презентували дослідження про використання альтернативних форм голосування на післявоєнних виборах в Україні.
Це дослідження на більш як 100 сторінках підготували в рамках проєкту Ради Європи «Підтримка демократичних післявоєнних виборів в Україні» (впроваджують як частину Плану дій Ради Європи «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023–2026 роки).
Як розповів LB.ua член комітету та фракції «Слуга народу» Віталій Безгін, «жодної бюджетної копійки на це дослідження не витратили. Усе за кошти наших партнерів».
Фото: facebook/Vitaliy Bezgin Віталій Безгін
Як Україні рекомендують запровадити дистанційне голосування?
У дослідженні зазначено, що юристи, доценти кафедр різних університетів Швейцарії, Франції, Данії, Бельгії та України (Києво-Могилянська академія) та місії оцінки виборів до Європейського парламенту, експерти з виборчого законодавства та цифрових технологій розглянули можливості й ризики електронного голосування в Україні.
У першу чергу для голосування виборців за кордоном на перших повоєнних виборах.
Важливо, що експерти чітко не вказують, що дистанційне голосування суперечить ст. 71 Основного закону України, а лише додають: «Якщо розглядати онлайн-голосування в довгостроковій перспективі, то на додачу до технічних аспектів варто приділити особливу увагу правовим викликам, таким як внесення змін до Конституції, які даватимуть змогу проводити голосування не на папері».
Також згадують, що поштове голосування діє у 19 країнах ЄС, а інтернет-голосування — у Франції та Естонії (з-поміж членів Євросоюзу).
Однак для України ризики такого дистанційного голосування видаються експертам «набагато більшими, ніж для більшості інших країн ЄС».
Фото: EPA/UPG Онлайн-голосування у США
Тому у висновках матеріалів для парламентського комітету вказано, що Україна повинна створити таку систему дистанційного голосування, яка захищатиме від підкупу голосів і примусу виборців. Крім того, цю систему слід захистити від зовнішніх атак (наприклад, з Росії). Плюс треба унеможливити ризики внутрішньої корупції.
«Підсумовуючи, варто зазначити, що жодна наявна ІТ-система на цей момент не може задовольнити ці потреби України… Тому проведення виборів з онлайн-голосуванням у короткий проміжок часу було б неможливим, враховуючи вимоги безпеки та наявні загрози», — вважають експерти.
Водночас вони високо оцінюють потенціал нашої Дії, яка «може слугувати основою для такої інфраструктури».
У «Слузі народу» вважають, що електронне голосування не суперечить Конституції
Голова робочої групи з напрацювання проєкту закону для повоєнних виборів Аліна Загоруйко в коментарі LB.ua підкреслила, що електронне голосування прямо не суперечить Конституції України.
Фото: нардеп «Голосу» Ярослав Железняк
«У першу чергу Конституція України визначає, що вибори мають бути вільними, загальними, рівними, прямими, таємними. У який спосіб держава забезпечить ці вимоги, Конституція не регулює», — сказала вона.
Водночас практика показує, зазначає депутатка, що гарантувати всі згадані принципи можна лише в контрольованому середовищі. «На виборчій дільниці, де голосування буде здійснено особисто й таємно, при цьому буде забезпечено процес спостереження за ходом виборчого процесу», — визнала Загоруйко.
Тому експерти й окреслити купу питань, повʼязаних з гіпотетичною організацією інтернет-голосування.
«І це питання, на які в нас відповіді наразі немає. Врешті, презентоване дослідження дуже чітко показує, що в Україні ні законодавча, ні технічна база не готові до е-голосування чи будь-якого іншого альтернативного способу. Наприклад, поштового», — підсумувала Аліна Загоруйко.
Її колега Віталій Безгін додав у спілкуванні з LB.ua, що до е-голосування треба ставитися дуже обережно, перш за все через низький рівень суспільного сприйняття.
«Відповідно і через рівень легітимності результатів такого голосування в очах суспільства. З іншого боку, нам потрібен дієвий механізм голосування українців, які наразі перебувають поза межами країни. Думаю, тут певну аналітичну роботу має провести і нове Міністерство національної єдності. Також варто ретельно вивчати моделі закордонних голосувань у тій же Молдові або Туреччині. Тут точно не має буде різких рухів, тільки збалансовані рішення, що сприймаються громадянами», — закликав Безгін.
Опозиція та правники проти
Членкиня антикорупційного парламентського комітету та фракції «Європейська солідарність» Вікторія Сюмар вважає, що е-голосування створить великі ризики і для визнання результатів виборів партнерами, і для ситуації в країні.
Фото: eurosolidarity.org
«Післявоєнні вибори будуть під величезним мікроскопом. Бо це питання, чи виборола Україна свободу та демократію внаслідок кровопролитної війни з російською диктатурою. Будь-яке шулерство в стилі електронного голосування, яке не може гарантувати анонімність волевиявлення, створить прямі загрози визнанню виборів і загрожуватиме стабільності країни та вибуху зсередини. Нікому б не радила з цим бавитися, зважаючи бодай на факт, скільки в країні зброї», — прокоментувала Сюмар LB.ua.
Правник і колишній заступник голови ЦВК Андрій Магера також погоджується, що е-голосування матиме внутрішні та зовнішні наслідки.
«Це буде відсутність довіри до визнання результатів і в Україні, і за кордоном… Гіпотетично це може бути підставою оскаржувати результати в судах. Особливо якщо брати досвід 2004 року (Помаранчевої революції та третього туру виборів, коли переміг президент Віктор Ющенко)… Але коли Конституція сильно зупиняла парламентарів від неконституційних речей?» — питає Магера.
Фото: president.gov.ua
Співрозмовники LB.ua у профільному комітеті наразі констатують, що єдиний законопроєкт для проведення повоєнних виборів не готовий.
«Але до виборів ми вже готуємося наступної осені. З усіх інших питань про їхній формат дискусія триває», — додало впливове джерело з фракції «Слуга народу».
Анна Стешенко, спеціальний кореспондент LB.ua Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram .fb_iframe_widget_lift { width: 100% !important; } Теми: ЦВК, вибори, голосування за кордоном, Андрій Магера, війна з Росією, Віктория Сюмар, партія «Слуга народу», Олена Шуляк, Безгін Віталій, Загоруйко Аліна Facebook Twitter LB.ua в Google News
