Суд може визнати поруку фіктивною, навіть якщо поручитель частково виконав свої зобов’язання. Проте виконання має бути несуттєвим порівняно з основною сумою зобов’язання.
Об’єднана палата Касаційного господарського суду уточнила правовий висновок 2019 року щодо недійсності поруки з підстав фіктивності (справа № 904/4567/18).
Старий висновок
Під час застосування статті 234 Цивільного кодексу слід зважати на те, що правочин не може розцінюватися як фіктивний, коли на його виконання було передано якесь майно.
Фактичне вчинення відповідачами дій на виконання своїх обов`язків за договором поруки спростовує аргументи:
про відсутність у відповідача наміру взяти на себе обов`язки позивача за основним зобов`язанням; про укладання правочину без спрямування на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Уточнення правового висновку
Несуттєве, часткове виконання (порівняно з розміром основного зобов`язання) поручителем своїх обов`язків за договором поруки не завжди свідчить про те, що оспорюваний правочин не є фіктивним.
Фіктивність потрібно оцінювати в сукупності з іншими встановленими судами обставинами, на які посилається заінтересована особа.
Доведення недійсності
Водночас, подаючи позов про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), слід довести конкретні факти порушення майнових прав або інтересів, а саме:
що вони порушені безпосередньо оспорюваним договором; що в результаті визнання його недійсності майнові права буде захищено та відновлено.
Відповідна позиція міститься в постанові об`єднаної палати КГС ВС від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17.
Про інші аспекти визнання недійсним договору поруки читайте в новому дайджесті Марини Ясинської.