Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Велика Палата Верховного Суду відступила від загального висновку, сформульованого у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11, конкретизувавши його:
відступлення права вимоги за кредитним і забезпечувальним договорами є можливим не тільки на користь фінансових установ за обставин, коли попередній кредитор (банк) був позбавлений банківської ліцензії та перебував у процедурі ліквідації.
Новий висновок викладено в постанові від 16 березня 2021 року. Розглянувши справу № 906/1174/18, Велика Палата виснувала, що за правовою природою спірний договір про відступлення прав вимоги є договором купівлі-продажу майнового права, який бану уклав під час розпродажу активів у процедурі ліквідації з метою розрахунку з кредиторами. Тому такий договір не можна віднести до договорів факторингу.
Роз’яснюється, що відступлення права вимоги може відбуватись на підставі договорів: купівлі-продажу; дарування; міни.
Якщо право вимоги відступається за плату (так званий продаж боргів), то сторони у відповідному договорі мають визначити ціну продажу цього майнового права. Можлива різниця між вартістю права вимоги та ціною його продажу може бути обумовлена ліквідністю цього майнового права та сама по собі (за відсутності інших ознак) не свідчить про наявність фінансової послуги, яка надається новим кредитором попередньому.
При цьому зміст зобов’язання, у якому відступається право вимоги (оплата за поставлений товар, надану послугу, повернення наданих коштів тощо), не впливає на оборотоздатність цього майнового права, тому не має вирішального значення для відмежування договору відступлення права вимоги від договору факторингу. Вирішуючи виключну правову проблему щодо розмежування правочину відступлення права вимоги та договору факторингу, Велика Палата виходила з суттєвих ознак, які відрізняють договір відступлення права вимоги від договору факторингу. Так, договір факторингу має такі ознаки: його предметом є надання фінансової послуги за плату; зобов`язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим; має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; укладається тільки в письмовій формі та має містити визначені Законом № 2664-ІІІ умови; його мета полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги. Тобто, договір відступлення права вимоги та договір факторингу можуть мати схожі умови, проте суттєво відрізняються: правова природа; предмет; мета укладення.
