Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
«Введення максимальної націнки [на бензин А-92, А-95 і дизпальне] сприяє збільшенню тіньової частки ринку. Зменшиться дохід, і частина компаній скоротить витрати на внутрішні системи контролю. Отже, впаде якість реалізованого пального через людський чинник. Ті компанії, у яких і так немає систем контролю, будуть оптимізовувати витрати і знижувати якість пального. Ще частина компаній піде в тінь, як це роблять інші. Станом на сьогодні майже чверть ринку в тіні. Обмеження надбавки – це тиск на легальну частину ринку в той час, як нелегали і далі успішно працюють», – сказав Рябцев.
Він зазначив, що ефективнішим заходом міг стати контроль якості і безпеки пального з боку держави.
«Треба не обмежувати націнку, а вводити систему контролю якості та безпеки нафтопродуктів. У цьому випадку це найкращий інструмент. І ще необхідне створення єдиної системи моніторингу ринку нафтопродуктів. Зараз Мінекономрозвитку замахнулося на те, щоб визначати середню ціну, а як вони збираються це робити ? Визирати з вікна на найближчу бензоколонку? Адже в них навіть немає цінової інспекції», – пояснив співрозмовник.
Він підкреслив, що з постанови не зрозуміло, як розраховували максимальну величину націнки.
«Складно зрозуміти, що саме Мінекономрозвитку має на увазі під націнками. Ні в пояснювальній записці, ні в самому тексті постанови немає роз’яснення. Звідки взялися ці обмеження 5 грн для бензину і 7 грн для дизпального? Чому така сума? І ще, що за марки пального мають на увазі? В Україні від початку 1990-х років немає марок А-92, А-95. Якщо ми відкриємо Податковий кодекс, побачимо там КВЕД (класифікація видів економічної діяльності). Тоді пальне потрібно було назвати за цими кодами. Якщо відкрити технічний регламент щодо характеристик пального, то там, наприклад, є бензин автомобільний А-95 Євро 5 Е7. Ось так і має бути в документі. Тому ухвалене урядом рішення навіть на непрофесіоналізм не тягне, а тільки на дилетантство», – резюмував Рябцев.
Контекст:
14 травня Кабінет Міністрів України встановив межу націнки на пальне в мережах автозаправних станцій і пояснив, що держрегулювання цін на продаж у мережах АЗС бензинів А-92, А-95 і дизпального потрібне для «запобігання зловживанням суб’єктами господарювання та забезпечення доступності пального для населення». У Мінекономрозвитку назвали захід тимчасовим і вимушеним.
15 травня мережі автозаправних станцій ОККО і WOG заявили про зупинення продажів пального преміум-класу через введення Кабміном держрегулювання цін. «Це пов’язано з тим, що продаж пального за ціною, встановленою Кабінетом Міністрів на травень, є збитковим для мережі», – заявили в ОККО.
16 травня в Мінекономрозвитку роз’яснили, що не обмежували торговельної надбавки на вартість автомобільного пального преміум-класу. Дія цієї постанови поширюється тільки на автомобільні бензини і дизельне пальне, «включені до переліку товарів, що мають істотну соціальну значущість».
17 травня заправки відновили продаж пального преміум-класу.
Цього самого дня видання Enkorr повідомило, що після рішення Кабміну про введення межі націнки на пальне на українських автозаправних станціях почали знижувати ціни.
У Європейській бізнес-асоціації завили, що ініціативи уряду України щодо держрегулювання цін на пальне неприйнятні в цивілізованій європейській країні і сприятимуть тінізації ринку.
