Особливості професії арбітражних керуючих обговорили під час дискусії, модератором якої в онлайн-режимі став Сергій Боярчуков, керуючий партнер ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери». Він, зокрема, відзначив тренд, відповідно до якого арбітражні керуючі вкрай неохоче займаються банкрутством державних підприємств. На думку Сергія Боярчукова, це пояснюється тим, що арбітражний керуючий, який успішно виконав свою місію у справі про банкрутство держпідприємства, може наразитися на переслідування з боку правоохоронних органів, і цьому вже є реальні кейси-підтвердження. Таким чином, держпідприємства стають табу для арбітражних керуючих. Він вважає, що мораторій на стягнення боргів із держпідприємств лише відтерміновує проблему і може призвести або до валу їх банкрутств після скасування мораторію, або до того, що приватний бізнес перестане з ними співпрацювати.
Перемоги, поразки та план дій Асоціації арбітражних керуючих на 2021 рік стали темою виступу Олександра Бондарчука, в.о. голови Національної асоціації арбітражних керуючих України. Він розповів про історію створення асоціації та її участь у зміні профільного законодавства. Було презентовано нові законопроєкти, розроблені за участі асоціації, котрі суттєво покращать якість роботи арбітражних керуючих. За словами Олександра Бондарчука, завершено формування науково-консультативної ради при асоціації арбітражних керуючих, що, на його думку, має підвищити потенціал роботи організації в цілому, а також підвищить наукове обґрунтування тих ініціатив, які готує Асоціація для покращення чинного законодавства. Ще одним перспективним напрямом роботи Асоціації стане, за словами спікера, підвищення обізнаності суспільства зі специфікою роботи арбітражних керуючих, репутації їх професії та налагодження співпраці з профільними організаціями галузі.
Владислав Філатов, директор департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України, розповів про специфіку перевірок арбітражних керуючих, які здійснює міністерство. Він наголосив, що його відомство проводить постійну роботу з підвищення кваліфікації своїх співробітників, котрі здійснюють перевірки, та якості документів (актів), які готуються за результатами таких перевірок. Коментуючи випадки переслідування арбітражних керуючих за їх професійну діяльність, він наголосив, що, крім іншого, в особі Національної асоціації арбітражних керуючих України представники цієї професії отримали оборонця їх інтересів, який має право та обов’язок виступити на їх захист. Однією з проблем, яку потрібно долати разом, він назвав слабку обізнаність суспільства з суттю роботи арбітражного керуючого, через що довкола професії побутують усілякі міфи. Також він розповів про спільні проєкти, які реалізує міністерство спільно з асоціацією з метою розвитку професії арбітражних керуючих, підвищення кваліфікації та передання повноважень щодо проведення стажування арбітражних керуючих.
Один із фігурантів кейсів про переслідування за виконання професійних обов’язків – Руслан Бандуристий, арбітражний керуючий, розповів про види відповідальності арбітражних керуючих. Зокрема, він зазначив, що перевірка, яка може стати передумовою дисциплінарної відповідальності, є не так обтяженням, як можливістю довести правоту своєї позиції, оскільки процедура банкрутства конфліктна за своєю природою, і завжди будуть незадоволені діями арбітражного керуючого. Водночас він відзначив професійний підхід дисциплінарної комісії міністерства юстиції, яка детально і вдумливо розглядає справи та виносить об’єктивні та продумані рішення. Говорячи про кримінальну відповідальність арбітражного керуючого, спікер зазначив, що спробує використати кримінальне провадження не лише для доведення власної невинуватості, але й для руйнування корупційних стереотипів довкола професії. Що стосується цивільної відповідальності, пан Бандуристий зазначив, що діяльність арбітражного керуючого застрахована і у випадку завдання збитків унаслідок некомпетентних дій арбітражного керуючого їх буде компенсовано.
Вадим Кізленко, член Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, переконаний, що роботу цієї комісії варто зробити більш публічною. За його словами, перші кроки в цьому напрямку вже робляться, зокрема, на сайті Міністерства юстиції публікуються результати її засідань. Складнощі з розширенням публічності, за його словами, пов’язані із захистом персональних даних, який не дозволяє публікувати результати в повному обсязі. Для виправлення цієї ситуації він запропонував доповнити положення КУзПБ нормою, яка передбачає публічне висвітлення результатів засідань на сайті міністерства. Говорячи про дисциплінарну практику, спікер зазначив, що потрібно забезпечити її єдність та напрацювати критерії для застосування стягнень. Принагідно Вадим Кізленко навів статистику застосування стягнень за результатами роботи дисциплінарної комісії, підкресливши, що лише 6% тих, до кого ці стягнення було застосовано, оскаржили їх у суді.
Про етичні норми арбітражних керуючих йшла мова у виступі Арне Енгельса, радника GÖRG Partnerschaft von Rechtsanwälten mbB. Він познайомив присутніх із нормами німецького законодавства, які обумовлюють дотримання професійної етики адвоката, зазначивши, що профільного закону для арбітражних керуючих у Німеччині наразі не існує, проте арбітражні керуючі, як правило, одночасно є і адвокатами. Він детально розповів про норми федерального закону про адвокатуру та професійного кодексу адвоката, а також про підстави для відкликання допуску до адвокатської діяльності. Зокрема, такою підставою може стати те, що проти адвоката порушено справу про банкрутство, а також якщо адвокат за станом здоров’я не може належним чином займатися адвокатською практикою. Що стосується кримінального переслідування адвокатів, то перепоною для подальшої професійної діяльності може стати лише вчинення злочину, який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком на понад один рік. Решта вважається проступком або правопорушенням і не має відповідних наслідків.