Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Раніше в четвер Radio Slobodna Evropa повідомило з посиланням на міноборони Угорщини, що Ан-124 перевозив до Сербії два винищувачі МіГ-29 із Білорусі, яка опинилася під санкціями Європейського союзу, і 16 травня здійснив вимушене приземлення в Будапешті.
«Авіакомпанія «Авіалінії Антонова» виконала даний рейс на підставі підписаного контракту, із виконанням усіх міжнародних норм та правил щодо здійснення авіаційних вантажних перевезень. Транспортування було виконано строго у відповідності до національних законодавств країн за маршрутом», – ідеться в коментарі.
Представники держпідприємства підкреслили, що «такі перевезення не підпадають під санкції України (країни-експлуатанта), Європейського союзу (країни за маршрутом) та Великобританії (країни, де перебувають перестраховики літаків ДП «Антонов»)».
Докладну інформацію про вантаж на держпідприємстві розповісти відмовилися, пославшись на контракт.
Приземлення в Угорщині пояснили виникненням технічної несправності.
«Після оперативної доставки туди необхідної запчастини та усунення несправності літак безпечно завершив чартерний рейс до Сербії», – повідомили на українському підприємстві.
«Руслан» є найбільшим у світі серійним транспортним літаком.
Контекст:
«Руслан» перевозив два з чотирьох винищувачів МіГ-29, що залишилися, які Білорусь передала Сербії, зазначали журналісти.
Санкції проти Білорусі Євросоюз запровадив у зв’язку з подіями, що відбуваються у країні після виборів президента в серпні 2020 року. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, котрий перебуває при владі з 1994 року і за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Протестувальники виступають проти офіційних результатів виборів.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру «Весна», із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
Станом на 20 травня в Білорусі політичними в’язнями визнано 396 осіб, повідомив правозахисний центр «Весна». Більшість із них потрапила під кримінальне переслідування після президентських виборів.
Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС ввів санкції проти Лукашенка та ще 14 білоруських чиновників. 17 грудня ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи торкнулися 29 осіб та семи організацій.
21 лютого 2021 року ексміністр культури Білорусі та член координаційної ради білоруської опозиції Павло Латушко заявив, що Євросоюз готує четвертий пакет санкцій. За його словами, очікують, що ЄС розширить санкційні списки білоруських суддів і чиновників, а також силовиків.
Європейський союз готується до четвертого пакета санкцій проти високопосадовців Білорусі. Про це 10 травня заявив високий представник ЄС із питань зовнішньої політики і політики безпеки Жозеп Боррель.
