Спецдоповіддю Ігоря Свечкаря, партнера Asters, «Практика відшкодування збитків. Тренди та перспективи позовів про відшкодування збитків» продовжив свою роботу VII Ukrainian Antitrust Forum після обідньої перерви.
«Усі умови договорів щодо добросовісності конкуренції є недієвими, якщо не підкріплені обов’язком порушника компенсувати спричинені збитки», — зауважив спікер, цитуючи висновки європейського регулятора.
Після цього висновку розпочалася робота зі стимулювання потерпілих звертатися за компенсаціями. Як наслідок чотири роки тому з’явилася директива про збитки, яка дала змогу підтримати потерпілих. Зрештою кількість заяв про компенсацію зросла в чотири рази, і сьогодні це є дуже ефективним стимулом дотримуватися правил конкуренції.
Крім того, це мало цікавий ефект: потерпілі, очікуючи отримати компенсацію, сприяли у збиранні доказів порушень, переслідуванні порушника, а їх кількість викликає належний суспільний резонанс.
В Україні таких стимулів немає, і навіть наявних може стати менше в разі підтримки законопроєкту № 5431 парламентарями.
АМКУ не може гарантувати компенсації, та, власне, він не може навіть бути впевненим у тому, що вдасться стягнути хоча б штраф. Тому, на думку Ігоря Свечкаря, Україні треба додати приватний інтерес до процедур боротьби з порушниками правил конкуренції. Тоді суспільство стежило б і за добросовісністю корпорацій, і за тим, щоб порушники не виводили майно чи не використовували інші способи уникнення відповідальності.
Крім того, серед причин непопулярності інструмента компенсацій в Україні партнер Asters назвав побоювання помсти або подібної заяви від конкурентів. Але найскладніше в цьому — потреба довести розмір збитків.
У світі ці питання вирішили шляхом запровадження презумпції мінімальної шкоди (в середньому на 10% вартості), а коли особа хоче отримати більше, вона має зібрати докази.
Тож, за словами Ігоря Свечкаря, щоб інструмент компенсацій був дієвим, Україні треба:
залишити у наявному розмірі компенсацію, щоб стимулювати подання заяв про компенсацію; встановити мінімальний можливий збиток, який не підлягає доведенню; розробити керівництво, яким чином можна отримати компенсацію; АМКУ міг би детальніше описувати факти, потрібні для того, щоб у майбутньому їх можна було використати під час доведення збитків.
«Це б сприяло справедливій конкуренції та стимулювало добросовісність або запобігало вчиненню порушень», — резюмував спікер.