Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Він нагадав, що постанова Кабміну від 14 травня вносить зміни в іншу постанову – №1236 від 9 грудня 2020 року. Згідно з цими змінами, на період дії карантину максимальна націнка на бензин не має перевищувати 5 грн/л, а на дизпальне – 7 грн/л. Документ визначає алгоритм розрахунку середньої вартості цих продуктів. З урахуванням націнок вона не має бути вищою за 27,89 грн/л (дизпальне) і 30,22 грн/л (бензин).
29 березня 2021 року Кабмін ухвалив постанову №450, яка віднесла бензин марок А-92 і А-95, а також дизпальне до категорії соціально значущих товарів. Окрім того, уряд ввів декларування зростання роздрібних цін на такі товари на 1% і більше.
«В уряді впевнені, що обидва рішення допоможуть приборкати апетити мереж АЗС і не дозволять їм заробляти надприбутки в період пандемії. Що ж, аргумент цілком логічний. Однак самі учасники ринку інакше оцінюють ситуацію. На їхнє переконання, рішення КМУ зумовить деградацію нафтопереробної галузі, закриття АЗС і зниження доходів бюджету», – написав Гмирін.
За його словами, практично в кожній європейській країні є інститути регулювання цін, які діють на підставі антимонопольного законодавства: у Швеції такий закон дає державі право заморожувати ціни в разі війни або небезпеки її виникнення або в разі загрози значного загального підвищення цін. Схожі механізми працюють в Австрії, де державним регулюванням охоплено приблизно 10% цін на товари і де діє система «соціального партнерства» між бізнесом і державою.
«Отже, говорити, що в нашому випадку держава зазіхає на свята святих ринкової економіки, я б не став. До того ж не секрет, що саме в паливному секторі України роками працюють схеми мінімізації податків і різноманітні скрутки. Варто лише поцікавитися цінами на бензин і дизпаливо на різних мережах АЗС. «Розліт» цін тут може сягати 5 грн», – написав експерт.
Він пояснив, що 80% пального, яке продають на вітчизняних автозаправках, імпортують із-за кордону, воно має приблизно однакову закупівельну ціну і витрати на логістику, тому обчислити торговельну націнку на нього державі нескладно.
«Інша справа, коли йдеться про роздрібний продажі палива, виробленого з української нафти місцевими нафтопереробними заводами і заводами, що виробляють альтернативні види палива. Саме тут існує найбільше схем для тіньового заробітку. Наприклад, це може бути продаж фальсифікату або бензину, який виробляють так звані мінінафтопереробні заводи, які використовують у якості сировини необліковану нафту зі свердловин Чернігівської, Сумської та Полтавської областей. Відомо, що у країні працює близько 30 таких підприємств», – повідомив Гмирін.
Він додав, що є ще один спосіб тінізації паливного бізнесу – продаж документів на пальне, який дає компаніям змогу реалізовувати за готівку неврахований бензин або дизпальне.
«Товар продають автолюбителям у роздріб, а оформлюють як раніше продану промисловому споживачеві оптову партію. Якщо заправка продає документи на паливо конвертаційному центру, вона заробляє 7% від вартості партії. А якщо у складі бізнесу нафтотрейдера є ще й бізнес із продажу вирученої на АЗС готівки, то рентабельність схеми сягає 12%. Непогані заробітки, правда? І це в умовах пандемії», – підкреслив експерт.
Гмирін упевнений, що держава має відстежувати рівень націнок на бензин і дизпаливо й викривати такі схеми, а також боротися з необґрунтовано завищеними націнками на роздрібний продаж палива.
«Водночас мають бути й запобіжники від державного свавілля. Тобто обмеження по націнках слід запроваджувати на чітко визначений термін, відповідно до визначеної законом ситуації і на вичерпний перелік товарів. Та головне, держава мусить створити рівні умови праці для всіх учасників ринку. Конкуренція повинна бути прозорою і чесною. Не повинно бути так, що одні формують собівартість продукції зі сплатою всіх податків, а інші ухиляються від оподаткування, торгують неякісним паливом і таким чином зменшують собівартість своєї продукції. Хочу наголосити, що подібні махінації є наслідком хронічних хвороб нашої економіки – нереформованої податкової системи та корупції в державних органах«, – резюмував він.
Контекст:
14 травня Кабінет Міністрів України встановив межу націнки на паливо в мережах автозаправних станцій і пояснив, що держрегулювання цін на продаж у мережах АЗС бензинів А-92, А-95 і дизпального необхідне для запобігання зловживанню суб’єктами господарювання і щоб забезпечити доступність пального для населення. У Мінекономрозвитку назвали захід тимчасовим і вимушеним.
15 травня мережі автозаправних станцій ОККО і WOG заявили про зупинення продажів палива преміумкласу через введення Кабміном держрегулювання цін. «Це пов’язано з тим, що продаж пального за ціною, встановленою Кабінетом Міністрів на травень, є збитковим для мережі», – заявили в ОККО.
16 травня в Мінекономрозвитку роз’яснили, що не обмежували торговельної надбавки на вартість автомобільного палива преміумкласу. Дія цієї постанови поширюється тільки на автомобільні бензини й дизельне пальне, «включені до переліку товарів, що мають істотну соціальну значущість«.
17 травня заправки поновили продаж палива преміумкласу. Цього самого дня видання enkorr повідомило, що на українських автозаправних станціях почали знижувати ціни.
У Європейській бізнес-асоціації завили, що ініціативи уряду України щодо держрегулювання цін на паливо неприйнятні в цивілізованій європейській країні і сприятимуть тінізації ринку.
