Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
«Щойно Білорусь вступить у процес демократичних перетворень, ЄС активує пакет на €3 млрд, що є поєднанням грантів і позик із залученням державних і приватних інвестицій, щоб допомогти Білорусі стабілізувати свою економіку, реформувати свої інститути, щоб зробити їх демократичнішими та допомогти збільшити стійкість економіки, потенціал зростання і створити робочі місця», – ідеться в повідомленні.
Через пряму фінансову підтримку ЄС планує прискорити відновлення економіки країни. Це допоможе відновити макроекономічну стабільність у Білорусі і зміцнити її хитку фіскальну ситуацію.
Крім того, ЄС організовує інвестиційний форум високого рівня ЄС – Білорусь для розширення інвестиційних і торгових можливостей та зустріч донорів ЄС на високому рівні для залучення додаткових грантових ресурсів ЄС. Завдяки цим ініціативам ЄС розраховує мобілізувати до €1,5 млрд у вигляді кредитів ЄС, а також державних і приватних інвестицій.
Також ЄС хоче мобілізувати перехідний пакет у розмірі до €400 млн у вигляді грантової допомоги в межах програми «Сусідство, розвиток і міжнародне співробітництво – Глобальна Європа» (NCIDI) для підтримки переходу до демократії і проведення головних структурних реформ. Сюди належить підвищення якості правосуддя, поліпшення ділового середовища й підтримка розвитку малого та середнього бізнесу.
Фінансування ЄС також буде спрямовано на сприяння реформі систем освіти та охорони здоров’я й надання допомоги у зміцненні мереж соціального захисту й захисту найвразливіших домогосподарств.
Крім того, ЄС буде інвестувати у стійку інфраструктуру, а також в екологічну та цифрову трансформацію. У партнерстві з міжнародними фінансовими установами ЄС розраховує мобілізувати до €100 млн у вигляді грантів для залучення до €1 млрд головних державних і приватних інвестицій, що підтримують екологічну та цифрову трансформацію країни.
Також у ЄС назвали п’ять основних напрямів інвестицій у Білорусь:
підтримка інноваційної та конкурентоспроможної економіки, зокрема через пряму підтримку 20 тис. малих і середніх підприємств; поліпшення транспортного сполучення та сприяння торгівлі на кордонах ЄС – Білорусь; прискорення інновацій та цифрової трансформації, зокрема через створення IТ-школи Східного партнерства у Мінську; підтримка «зеленої» Білорусі, зокрема за допомогою підтримки енергоефективності, управління відходами та інфраструктури; інвестиції в демократичну, прозору й підзвітну Білорусь.
На додаток до економічного плану ЄС запропонує укласти двосторонню рамкову угоду, щоб зміцнити довгострокові відносини між ЄС і демократичною Білоруссю.
Контекст:
Як зазначає «Радіо Свобода», проєкт допомоги Білорусі вперше запропонували восени 2020 року після президентських виборів у серпні. 24 травня глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що його заморозили, поки «Білорусь не стане демократичною країною».
9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру «Весна», із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали до 100 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували й не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
Станом на 28 травня в Білорусі політичними в’язнями визнано 450 осіб, повідомив правозахисний центр «Весна». Більшість із них потрапила під кримінальне переслідування після президентських виборів.
