Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
«Щойно Білорусь вступить у процес демократичних перетворень, ЄС активує пакет на €3 млрд, що є поєднанням грантів і позик із залученням державних і приватних інвестицій, щоб допомогти Білорусі стабілізувати свою економіку, реформувати свої інститути, щоб зробити їх демократичнішими та допомогти збільшити стійкість економіки, потенціал зростання і створити робочі місця», – ідеться в повідомленні.
Через пряму фінансову підтримку ЄС планує прискорити відновлення економіки країни. Це допоможе відновити макроекономічну стабільність у Білорусі і зміцнити її хитку фіскальну ситуацію.
Крім того, ЄС організовує інвестиційний форум високого рівня ЄС – Білорусь для розширення інвестиційних і торгових можливостей та зустріч донорів ЄС на високому рівні для залучення додаткових грантових ресурсів ЄС. Завдяки цим ініціативам ЄС розраховує мобілізувати до €1,5 млрд у вигляді кредитів ЄС, а також державних і приватних інвестицій.
Також ЄС хоче мобілізувати перехідний пакет у розмірі до €400 млн у вигляді грантової допомоги в межах програми «Сусідство, розвиток і міжнародне співробітництво – Глобальна Європа» (NCIDI) для підтримки переходу до демократії і проведення головних структурних реформ. Сюди належить підвищення якості правосуддя, поліпшення ділового середовища й підтримка розвитку малого та середнього бізнесу.
Фінансування ЄС також буде спрямовано на сприяння реформі систем освіти та охорони здоров’я й надання допомоги у зміцненні мереж соціального захисту й захисту найвразливіших домогосподарств.
Крім того, ЄС буде інвестувати у стійку інфраструктуру, а також в екологічну та цифрову трансформацію. У партнерстві з міжнародними фінансовими установами ЄС розраховує мобілізувати до €100 млн у вигляді грантів для залучення до €1 млрд головних державних і приватних інвестицій, що підтримують екологічну та цифрову трансформацію країни.
Також у ЄС назвали п’ять основних напрямів інвестицій у Білорусь:
підтримка інноваційної та конкурентоспроможної економіки, зокрема через пряму підтримку 20 тис. малих і середніх підприємств; поліпшення транспортного сполучення та сприяння торгівлі на кордонах ЄС – Білорусь; прискорення інновацій та цифрової трансформації, зокрема через створення IТ-школи «Східного партнерства» у Мінську; підтримка «зеленої» Білорусі, зокрема за допомогою підтримки енергоефективності, управління відходами та інфраструктури; інвестиції в демократичну, прозору й підзвітну Білорусь.
На додаток до економічного плану ЄС запропонує укласти двосторонню рамкову угоду, щоб зміцнити довгострокові відносини між ЄС і демократичною Білоруссю.
Контекст:
Як зазначає «Радіо Свобода», проєкт допомоги Білорусі вперше запропонували восени 2020 року після президентських виборів. 24 травня 2021 року глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що його заморозили, поки «Білорусь не стане демократичною країною».
9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру «Весна», із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали до 100 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували й не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
Станом на 28 травня в Білорусі політичними в’язнями визнано 450 осіб, повідомив правозахисний центр «Весна». Більшість із них потрапила під кримінальне переслідування після президентських виборів.
