1 марта, 2024 14:16
ОСТРАЯ НОВОСТЬ

Проєкт “Стіна”: хто гальмує притягнення до відповідальності обвинувачених у розкраданні грошей

Головна — Політика — 4 червня 2021, 14:20

Проєкт “Стіна”: хто гальмує притягнення до відповідальності обвинувачених у розкраданні грошей

Вищий антикорупційний суд 2 червня відмовився повернути пів мільйона гривень застави, яку у 2017 році внесли за заступника керівника ДП «Чернігівський облавтодор» Сергія Значка. Він один з восьми обвинувачених у розкраданні 16 мільйонів гривень із державного бюджету на проєкті “Стіна” – будівництві фортифікаційних споруд уздовж кордону України з Росією.

Катерина Петренко Facebook Twitter

Фото: 2day.kh.ua Будівництво комплексу оборонних споруд під назвою «Стіна»

За час будівництва САП інкримінувала посадовим особам низку статей ККУ, серед яких – нецільове використання бюджетних коштів і службове підроблення. За версією слідства, організована група з тодішніх чиновників Державної прикордонної служби та підприємців вивела бюджетні кошти в готівку через фіктивні фірми та підробила акти виконаних робіт у Харківській, Чернігівській і Луганській областях. Один з головних обвинувачених – колишній начальник управління ДПСУ Олександр Атаманюк. 

У ВАКСі майже два роки гальмують старт розгляду справи по суті. 

Повернути пів мільйона без зміни запобіжного заходу: місія нездійсненна 

Аби топчиновник “Чернігівського облавтодору” 4 роки тому опинився на волі, заставу за нього вніс Федір Козубов – засновник низки чернігівських фірм з виготовлення будматеріалів. І забажав повернути свої гроші відразу після закінчення досудового розслідування. На переконання представника заставодавця, після фіналу слідства вичерпується строк дії покладених обов’язків і запобіжного заходу. 

“Таке клопотання навіть не повинно слухатись. Воно не відповідає вимогам закону, оскільки це не клопотання сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу. Запобіжний захід щодо Значка діє з 11 серпня 2017 року. У графі закінчення – прочерк. За логікою закону, він безтерміновий”, – прокоментував прокурор САП Олег Макар. 

Як наслідок, колегія суддів ВАКСу під головуванням Інни Білоус ухвалила, що запобіжний захід діє, а тому повертати гроші немає підстав. 

Фото: facebook/Вищий антикорупційний суд

“Хто пише сценарій затягувань?”

13 червня 2019 року обвинувальний акт у так званій справі “Стіна” скерували до суду. У березні 2020 року за провадження взявся Вищий антикорупційний суд. Але донині справу не почали розглядати по суті через системні відкладення з подачі сторони захисту та обвинувачених. Попри те, що це погіршує становище останніх, котрі шостий рік перебувають під тягарем кримінального провадження.

“Хто пише сценарій затягувань?” – запитував у перерві прокурор в адвоката. 

Вочевидь, риторично. За словами сторони обвинувачення, рух справи в суді гальмувався переважно через неявки процесуальних опонентів.

“Нормативно не було судом установлено, що хтось зловживає правами. Але ми розуміємо, що при такій кількості осіб, участь яких є обов’язковою, завжди можна щось придумати захисникам. Наприклад, надати перевагу судовим засіданням в інших справах… Це досить часто використовувалось. У минулому році 2-3 місяці ніхто не з’явився через локдаун, відсутність транспорту, самоізоляцію, спілкування з контактними особами, хворими на коронавірус”, – розповів Олег Макар. 

Виявилось, що “прогульники” чергувались, аби унеможливити грошове стягнення чи притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності. Попри це, суд єдиний раз, 26 квітня, стягнув один прожитковий мінімум з обвинуваченого. Директору ТОВ «АЗІ» Олександру Кашубі довелося сплатити 2393 гривні за неявку, про причину якої той не повідомляв.

Прокурори намагались давати раду затягуванню процесу і оштрафувати також колишнього державного посадовця Значка, яких знехтував появою до суду за відсутності його захисника, але судді на це не погодились.

Загалом, станом на жовтень минулого року підготовче провадження не закінчилося у 30 справах Вищого антикорупційного суду. 

Не неявками єдиними. Жонглювання адвокатами як спосіб “тероризувати суд” 

Обвинувачені зменшили кількість адвокатів задля маніпуляцій, переконує прокурор. Зокрема, під час досудового розслідування Атаманюка захищали три захисники, але на час судового розгляду залишився лише один адвокат. Засідання відкладали, бо він не з’явився, хоч колишні його захисники були. 

Навіть за стовідсоткової явки підготовче засідання 2 червня теж зірвалося, бо підприємець Олександр Хвищук відмовився від свого адвоката. Договір розірвали за дивним збігом саме в переддень суду. Адвокат пояснив, мовляв, не встигає оперативно ознайомитись з матеріалами всіх своїх проваджень. 

Відмову від захисника неможливо прийняти, бо його участь обов’язкова, а іншого захисника не було. Виявилось, що обвинувачений бажав не відмовитись від захисту загалом, а залучити нового адвоката. Закон дає йому на це три дні, тому засідання відклали. 

Та прокурор вважає, що Хвищук таким чином “тероризує” суд, вдаючись до помсти за судові рішення, з якими не згоден.

Фото: Катерина Петренко

“Я використав афоризм небезпідставно. Під час досудового розслідування за місцем його проживання було виявлено дуже велику суму коштів: у районі 53 тисяч доларів. На вилучені кошти було накладено арешт, він досі чинний. Але співмешканка Хвищука подавала на досудовому розслідуванні апеляційну скаргу на рішення про арешт коштів, також зверталась з відповідним клопотанням і під час судового розгляду. Суд нещодавно відмовив у поверненні коштів. Хвищук сьогодні наводив це рішення: мовляв, “суд відмовив, а тому і я відмовлюсь від захисника”. Це зловживання правами”, – пояснює прокурор. 

Річ у тім, що тепер у справі можлива тривала перерва, якщо новий адвокат захоче ознайомлюватись з 142 томами доказової бази, чотири з яких – під грифом “таємно”. Аби унеможливити затягування, головуюча суддя вперше запропонувала надалі виділити матеріали щодо Хвищука в окреме провадження. 

Та із “секретними” доказами інша дилема. Адвокати кажуть, що в більшості з них були проблеми з доступами до томів, які становлять державну таємницю. Тому досі не ознайомлені з усіма матеріалами. За їхніми словами, хотіли спочатку побачити “секретні” докази, де первинні договори про правовідносини щодо будівництва державного кордону. Але детектив НАБУ визначив інший порядок. Як наслідок, у 2018 році суд обмежив захист в ознайомленні через затягування, бо дехто взагалі не приходив до бюро побачити матеріали справи.

Фото: Катерина Петренко Із зали суду

З якими доказами прокуратура йде до суду? 

У САП кажуть, що в суді планують допитати близько 50 свідків. З головних доказів – документація про проведення робіт з інженерно-технічного забезпечення й будівництва державного кордону, проєкто-кошторисна документація, відповідні акти, низка будівельно-технічних та економічних експертиз.

Загалом у цій справі обвинувачення висунули начальнику управління будівництва Департаменту ресурсного забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби Олександру Атаманюку, головному інженеру відділу капітального будівництва Північного регіонального управління ДПСУ Володимиру Цалку, старшому офіцеру Першого окремого відділу капітального будівництва ДПСУ В’ячеславу Майдановичу, директору ТОВ «АЗІ» Олександру Кашубі, директору та засновнику ТОВ «Будцентр «Витязь» Агаверді Аділову, колишньому директору ДП «Чернігівський облавтодор» ДАК «Автомобільні дороги України» Сергію Значку, а також ще двом посередникам Олександру Хвищуку та В’ячеславу Бондарю.

Якщо винуватість колишніх посадовців і підприємців доведуть, їм загрожуватиме за найтяжчою статтею до 12 років ув’язнення.

Жоден з них своєї вини не визнав.

Фото: www.facebook.com/yatsenyuk.arseniy

Чи близько до нових підозр?

Проєкт “Стіна” гучно стартував у 2014 році з подачі тодішнього прем’єр-міністра Арсенія Яценюка. Два тижні тому Держприкордонслужба відзвітувала про виконання робіт з реалізації проєкту на 51,4 %. У 2020 році вона запропонувала уряду продовжити строки до 2025 року та виділити додаткові 4,5 мільярди гривень, бо нібито фінансування було недостатнім, а вартість робіт та будівельних матеріалів постійно зростала. Наразі на проєкт з бюджету пішло вже 1,7 мільярда гривень. 

Водночас у САП переконують: будівництво фортифікаційного муру на кордоні з країною-агресором досі перебуває у фокусі уваги правоохоронців. За словами прокурора, станом на зараз встановили збитки в інших епізодах розкрадань на будівництві державного кордону за 2016-2018 роки. 

“По завершенні досудового розслідування у справі щодо 16 мільйонів гривень з неї виділили матеріали щодо невстановлених осіб, а також за фактами вчинення інших кримінальних правопорушень. У рамках досудового розслідування, яке здійснювали протягом 2016-2018 років, всі роботи проводились по реконструкції кордону з присвоєнням їм відповідного грифу секретності “таємно”. Епізодам провадження присвоїли певні шифри. Назва шифру містила певні букви та цифри та відрізнялася останніми цифрами від “1” до “7”. У суді справа розглядається стосовно робіт за шифрами “4” та “7”. За 5 іншими шифрами розслідування перебуває на завершальній стадії проведення експертиз. Експерти підтвердили, що невдовзі будуть висновки. І попередньо цими експертизами вже встановлено збитки щодо невиконання робіт або виконання їх неналежним чином. Розмір збитків поки що таємниця слідства”, – прокоментував LB.ua прокурор САП Олег Макар. 

Важливо додати: за словами іншого прокурора САП Сергія Козачини, триває досудове розслідування і можливих епізодів розкрадання бюджетних коштів під час виконання робіт за проєктом “Стіна” з 2018 року донині. 

Катерина Петренко Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram Темы: суди, проект Cтіна Facebook Twitter

Проверьте

Что не так с законопроектом "об олигархах"

Головна — Політика — 3 червня 2021, 19:00 Что не так с законопроектом «об олигархах» …

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *