Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Завершальна сесія VIII Міжнародного форуму з інтелектуальної власності (IPF 2021) пройшла під знаком “корони”, адже стосувалася викликів для ІР, які виникли внаслідок пандемії COVID-19. Модератором дискусії стала Вікторія Сопільняк, партнер «Дубинський і Ошарова», яка констатувала, що пандемія коронавірусу спричинила суттєві зміни в способі життя людей, і деякі з них залишаться з нами надовго, якщо не назавжди. Досить суттєво коронавірусна криза зачепила і ІР-сферу. Під час дискусії спробували дослідити, що відбувається з ІР-правами в ситуації карантинних обмежень, коли власник ІР-прав не може оперативно заперечити їх незаконне використання іншими особами. Наразі квазімонополія патентних прав перебуває під питанням, і уряди багатьох країн вдаються до суттєвих обмежень таких прав, а за певних обставин і взагалі скасовують їх.
Саме про інтелектуальна власність і міжнародні зобов’язання України в контексті балансу приватних IP-прав і публічного інтересу до забезпечення права особи на здоров’я йшлося у виступі Інни Шатової, начальника відділу права промислової власності Міністерства економіки України. Вона розповіла про пропозицію звільнення від зобов’язань за угодою ТРІПС у зв’язку з поширенням COVID-19, метою якої стало забезпечення доступу до вакцин та інших товарів, необхідних для подолання пандемії. Зокрема, пропонувалося звільнити від зобов’язань імплементації чи застосування розділів стосовно авторського права та суміжних прав, промислових зразків, патентів, захисту нерозкриття інформації, якщо це стосується профілактики, стримування або лікування COVID-19. Спікер повідомила, що 17 червня країни ЄС та США, які були критично налаштовані щодо порушення прав ІР, перейшли до постатейного розгляду тексту цієї пропозиції. Україна наразі також підтримує постатейний розгляд, і Інна Шатова висловила сподівання, що невдовзі остаточний текст буде узгоджено.
Про позицію держави стосовно «хайпу» на коронавірусі говорила Наталія Буроменська, заступниця голови Антимонопольного комітету України – державна уповноважена. Вона зазначила, що визнання ВООЗ пандемії COVID-19 стало сприятливим підґрунтям для недобросовісних суб’єктів, які намагалися пропонувати свої товари в умовах карантинних обмежень. АМКУ проводив моніторинг дотримання статті 15 Закону «Про захист від недобросовісної конкуренції». Крім того, Антимонопольний комітет провів дослідження стосовно двох десятків провідних фармвиробників країни та низки телеканалів, щоб з’ясувати, які лікарські засоби просуваються на ринку та чи не вводять при цьому споживачів в оману і чи не поширюють недостовірну інформацію про ліки. Досліджувалися також повідомлення про якість лікарських засобів та їх ціни, за допомогою яких виробники намагалися вплинути на споживачів. Наталія Буроменська розповіла про результати цих досліджень і заходи, яких вживав АМКУ щодо виявлених порушників.
Про інтелектуальну власність і доступність лікування майбутнього під час онлайн-включення говорив Віталій Гордієнко, голова ради директорів асоціації виробників інноваційних ліків «АПРаД». За його словами, інтелектуальна власність дає доступ до сучасних ліків та до інвестицій в лікування майбутнього. Говорячи про українські новації патентної охорони, Віталій Гордієнко наголосив на відмінностях між нашим та європейським законодавством і підкреслив, що тепер не визнається порушенням прав, які випливають із патенту, ввезення на митну територію України у встановленому законом порядку товарів, виготовлених із використанням винаходу (корисної моделі), для досліджень та/або використання винаходу (корисної моделі) в дослідженнях, що проводяться з метою підготовки та подання інформації для реєстрації лікарського засобу. Крім того, може бути відмовлено в патентуванні нових форм відомого фармпрепарата, якщо тільки такі форми не будуть суттєво ефективнішими.
Під час онлайн-включення Дмитро Таранчук, директор із правового забезпечення АТ «Фармак», говорив про нерозривний зв’язок сфери інтелектуальної власності з процесами подолання коронавірусу у світі. Він констатував наявність проблем із доступністю вакцин від COVID-19, з якими стикаються як виробники, так і уряди держав. «Ключовою проблемою дефіциту вакцин, особливо в країнах третього світу, є обмежені виробничі потужності основних виробників вакцин, тож особливого значення набуває питання трансферу технологій», – зазначив Дмитро Таранчук. Він розповів про сутність трансферу технологій, його переваги та наголосив на важливості дотримання прав інтелектуальної власності в цьому процесі.
“Права інтелектуальної власності в епоху «корони»: альтернативи України з точки зору практика” – тема виступу Антона Капітоненка, юриста київського офісу МЮФ Baker McKenzie. Він зосередив увагу присутніх на можливих наслідках відмови від захисту прав інтелектуальної власності. На його думку, це не пришвидшить виробництво і дистрибуцію вакцин, оскільки головна проблема полягає не в правах на вакцини, а в обмеженості технологічних можливостей виробників і дефіциті сировини. «Права інтелектуальної власності є основою співпраці, особливо у фармацевтичній сфері, де конкуренція є найбільш жорсткою», – наголосив Анатолій Капітоненко. Ліцензійні договори часто супроводжуються переданням комерційних і технологічних таємниць, без яких передання прав на патент не досягне мети, адже компанії, яким передаються права, не володіють усіма ноу-хау процесів виробництва.
Резюмуючи дискусію, Вікторія Сопільняк закликала дивитися на проблему COVID-19 ширше, адже, хоча коронавірусна криза і спричинила нові виклики для ІР-сфери, ми обов’язково їх поборемо і виробимо ту консолідовану позицію, яка буде найкращою для України.
