Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Марченко зазначив, що 2021 року держбюджет досі корегували лише раз.
«Мінімальна кількість змін до бюджету є ключовим завданням Мінфіну. Чим якісніше підготовлений бюджет, тим менше змін необхідно вносити», – зауважив він. На думку міністра, бюджетна декларація має прищепити культуру підготовки бюджету заздалегідь, «щоб залучати парламентаріїв до дискусії не у вересні, а в червні».
Міністр нагадав, що витрати на 2021 рік закладено на рівні 1,33 трлн грн. На його думку, «прийнятним компромісом» є їх збільшення до 2%, тобто максимум на 26 млрд грн. У попередній рік, за його словами, ця сума була в межах 1,5%.
На зауваження журналіста, що багато ініціатив про внесення змін до бюджету «виходять із Банкової» – зокрема, на президентський університет закладають 7,2 млрд грн, стільки само, скільки на всю реформу шкільної освіти, – Марченко відповів, що доцільність витрат має оцінювати не він.
«Ми можемо дискутувати з міністром освіти щодо загального обсягу коштів на освіту. Якщо міністр освіти разом із прем’єр-міністром і президентом вважають це перспективною ініціативою – міністр фінансів кошти знайде… Міністр фінансів не має казати, що він розбирається в освіті краще за профільного міністра», – заявив Марченко.
Говорячи про бюджет на 2022 рік, міністр зазначив, що якщо бюджет буде охоплювати пенсійну реформу, він «буде щасливий» – але не вірить, що цю реформу зможуть запустити з наступного року. Однак основи для запуску пенсійної реформи 2023 року, за його словами, має бути створено вже 2021-го.
Він підкреслив, що в держави зараз є кошти на продовження освітньої реформи, передбачено індексацію пенсій, збільшення виплат після народження дитини, забезпечення ветеранів житлом, виділено «великі кошти» на дорожнє будівництво і регіональний розвиток.
«Передбачено підвищення заробітних плат митникам і податківцям, облаштування пунктів пропуску на митницях та купівля скануючих систем. Оборона країни буде забезпечена на рівні не менше 5% ВВП. Медична реформа буде продовжена. Тобто всі основні реформи знайшли своє відображення в декларації на 2022–2024 роки», – повідомив Марченко.
Контекст:
Верховна Рада ухвалила закон про держбюджет України на 2021 рік 15 грудня 2020-го. Міністр фінансів, презентуючи законопроєкт, говорив, що до другого читання дефіцит скоротили до 246,6 млрд грн. Дохідна частина – 1,092 трлн грн, витрати – на рівні 1,347 трлн грн. Такі самі дані наводив і сайт Мінфіну після голосування в парламенті.
Водночас пресслужба Верховної Ради повідомляла, що депутати у другому читанні та в цілому ухвалили закон про держбюджет, у якому доходи встановлено на рівні 1,092 трлн грн, а витрати – 1,328 трлн грн.
У документі, який підписав президент Володимир Зеленський, указано такі цифри: доходи – 1,084 трлн грн, витрати – 1,320 трлн грн. Граничний обсяг дефіциту визначили на рівні 246,6 млрд грн.
У січні – травні 2021 року бюджет було перевиконано за надходженнями на 18,3 млрд грн (зібрано 421 млрд грн), заявив Марченко.
