Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Законопроєкт, зокрема, передбачає підвищення податку на дохід фізичних осіб від продажу третього і наступних об’єктів нерухомого майна з нинішніх 5% до 18%. Окрім того, пропонують розширити кількість операцій на ринку житла, які обкладають податком на додану вартість.
«Вони вважають, що будівельники дуже мало платять податку, і тому їх треба [додатково] обкласти. Це не перша спроба, вони вже намагалися влізти у фонди спільного інвестування… Їхнє розуміння, що будівельники нічого не платять, пов’язане з тим, що на рахунках у будівельників є суми грошей, і ось вони їх дуже сильно хвилюють: «Як же так? Гроші лежать». Я поясню, що це за гроші. Компанія KAN продала свої зобов’язання до 2024 року, тобто у нас квартир уже немає, ми їх продали наперед. Інші ці гроші, можливо, кудись дівають, але ми не маємо права, тому що це для наших майбутніх періодів, за які ми маємо побудувати житло. Це наші зобов’язання перед інвесторами», – пояснив бізнесмен.
Він категорично не погодився з твердженням, що будівельники платять мало податків.
«Я із цим теж принципово не згоден. Тому що якщо собівартість 1 м² житла, наприклад, 20 тис. грн, то із цих 20 тис. грн сплачують ПДВ і всі податки на прибуток, які передбачено у країні», – заявив Ніконов.
На його думку, ініціатори законопроєкту «дуже сильно підставляють президента», тому що «будь-яке оподаткування, як не крути, зрештою лягає на покупця».
Якщо законопроєкт ухвалять, то продаж житла обкладатимуть ПДВ у розмірі 20%. Як зазначив Ніконов, це зовсім не означає, що нерухомість подорожчає лише на 20%.
«Насправді це трохи не так. Зросте [вартість] нерухомості на набагато більше, тому що у складі собівартості 1 м² значно більше реальних витрат, ніж їх можна віднести. Наприклад, придбання або оренда землі – це безендеесні операції, тому їх не видно у структурі. Будівництво інфраструктурних об’єктів – шкіл, дитячих садків, спортивних споруд тощо – на собівартість того чи іншого об’єкта не впливає. Це як окремі об’єкти… Отже, підвищення ціни буде не на 20%, а на набагато більше, відсотків на 30–40. До того ж я впевнений у цьому», – сказав Ніконов.
Водночас, на його думку, будівельні компанії зможуть витримати удар і «якось переформуватися», але основний тягар ляже на покупців нерухомості.
ВІДЕО Контекст:
Проєкт закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень №5600 було зареєстровано у Верховній Раді 2 червня. Його ініціатором став Кабінет Міністрів. Законопроєкт передбачає підвищення податків фактично в усіх сферах економіки.
Документ розробляло Міністерство фінансів. Уряд схвалив його на засіданні 12 травня. У Кабміні вважають, що зміни дадуть можливість збирати до державного бюджету додатково понад 60 млрд грн на рік. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль стверджував, що нововведення торкнуться тільки великого бізнесу і не торкнуться загальнодержавних податків для людей, а також малого та середнього бізнесу.
Законопроєкт розкритикувала Європейська бізнес-асоціація. На думку експертів, ухвалення документа призведе до погіршення інвестиційного клімату у країні і сваволі органів контролю. В організації підкреслили, що ініціатори законопроєкту не вели діалогу з бізнесом під час підготовки документа. «Цей законопроєкт не влаштовує жодну галузь економіки і жодну профільну бізнес-асоціацію», – заявили в організації та закликали розробити компромісний варіант змін.
Міністр фінансів Сергій Марченко наполягає, що мета законопроєкту – забезпечити прозорі правила на ринку і справедливі податки. «Ті, хто раніше ухилявся від сплати податків, тепер платитимуть», – написав міністр у Facebook 3 червня. Як приклад він навів оподаткування за користування державними надрами. «Розмір ставки оподаткування за користування державними надрами буде залежати від ціни на ресурси на світових ринках і обчислюватися за формулою, що прив’язана саме до ринкової вартості, а не до собівартості видобутих копалин, як це є зараз. Так, відносно залізної руди (62% Fe CFR), яка сьогодні вже коштує більше ніж $200 за тонну, наразі держава отримує за «бідну руду» 19,20 грн/т, а за «багату руду» – 204 грн/т. Після ухвалених змін цей показник складе 507,80 грн/т», – повідомив Марченко.
Рада планує розглянути цей законопроєкт на позачерговому засіданні 1 липня.
