19 марта, 2024 1:12
ОСТРАЯ НОВОСТЬ

«Слуги» вдарили по олігархах. І збільшили податковий тиск на економіку

Головна — Політика — 1 липня 2021, 21:27

«Слуги» вдарили по олігархах. І збільшили податковий тиск на економіку

Верховна Рада на позачерговому засіданні 1 липня прогнозовано прийняла за основу (у першому читанні) президентський законопроєкт про деолігархізацію та не менш резонансний – «ресурсний-урядовий» 5600, який у ЗМІ назвали «антиахметівським» через перегляд формули ренти на руду. Попри епітет, він загрожує не стільки головному олігарху країни, скільки економіці загалом, адже передбачає посилення податкового навантаження практично для всіх.

Президентській партії традиційно допомогли голосами група «Довіра», лояльна до аграрного «олігарха» Андрія Веревського, а також група «За майбутнє» Ігоря Палиці, партнера Ігоря Коломойського. Як стверджують джерела LB.ua – в обмін на обіцянки до другого читання змінити формулу для руди, аграрні преференції та участь у «Великому будівництві». Подробиці – в репортажі LB.ua.

Анна Стешенко, Специальный корреспондент Facebook Twitter

Фото: Lb.ua

«Будемо голосувати «за». А що робити?»

Ще за два тижні до розгляду антиолігархічного законопроєкту Зеленського LB.ua писав про шанси його прийняття та «підготовку як спецназу».

Ще тоді голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія визнав, що президентський закон про олігархів буде розглядатися у парі з урядовим проєктом 5600, який вже розкритикували різні бізнес-асоціації та опозиційні нардепи з профільного фінансового комітету.

Співрозмовник з керівництва партії «СН» ділився, що монобільшість сподівається на голоси груп «Довіра» та «За майбутнє». Хоча визнавав, що вже на старті є проблеми через наближеність груп до Ріната Ахметова, Ігоря Коломойського та аграрних латифундистів. «Але ж остання («За майбутнє») — це ті, хто дуже «любить» будівництво. Тому будемо переконувати, переконувати та ще раз переконувати», — говорив з фірмовою посмішкою нардеп у розмові не під запис.

Перед ранковим засіданням Ради 1 липня голова фракції Давид Арахамія запевняв журналістів, що, згідно з його підрахунками, «за» законопроєкт президента про олігархів буде щонайменше 244 голоси. Мовляв, усі в «Слузі» натиснуть зелені кнопки. Інакше питання виключення з фракції цілком можуть винести на розгляд. «Кожен кейс буде розібрано окремо, ретельно… Я не погрожую… Це мої колеги. Думаю, кожна людина буде сьогодні пам’ятати, завдяки кому вона зайшла в цю будівлю», – говорив він біля парламенту.

На уточнення щодо заяв депутатки Людмили Буймістер про те, що вона не буде голосувати, голова фракції припустив: «Може, передумає ще». (У 2012-2018 Буймістер була директором компанії GSG, яка належить до Індустріального союзу Донбасу, депутатку називають близькою до Сергія Тарути. Вона неодноразово публічно критикувала законопроєкт за відсутність реальних механізмів покарання олігархів, – А.С.).

Фото: facebook//Liudmyla Buimister Людмила Буймістер

Водночас він підтвердив, що в лавах фракції є ті, хто «має питання» до законопроєкту Зеленського: «Звісно, це не просто депутати, які прогулюються по Маріїнському парку… Так, є ті, на кого чинять вплив саме ті олігархи. Можливо, будуть окремі випадки, люди, хто не проголосує. Але в них є 5 годин подумати».

Прізвищ цих депутатів Арахамія не назвав, але озвучив тих, до кого закон застосують у разі його прийняття в цілому: Ахметов, Коломойський, Фірташ, Льовочкін, Пінчук, Порошенко, Медведчук. Плюс «там ще є нові люди, хто має бізнес, медіа».

У самій же фракції настрої напередодні голосування були різні. «У партійному чаті лише Максим Бужанський (його називають депутатом з орбіти Коломойського) відкрито виступає проти закону про олігархів. Інші жартують: «У Степана Лиходєєва теж хотіли віджати квартиру. Але він опинився в Ялті (персонаж з «нехорошої квартири» в «Майстрі та Маргариті» Михайла Булгакова)», – показав листування LB.ua в чаті один з нардепів.

Інші в чаті теж «сипали» у відповідь: «Ось вам анекдот з бородою на тему порядку денного (цікаво, що всередині фракції нардепів Коломойського називають — «люди Бороди»). В 1917 році онучка декабриста чує гуркіт на вулиці. Кличе прислугу, яка розповідає про початок революції. «Це прекрасно, мій дід теж був революціонером. А чого вони хочуть?» – питає онучка в покоївки. У відповідь: «Вони хочуть, щоб не було заможних». – «Дивно, а дід хотів, щоб не було бідних», – написав ще один парламентар зі «Слуги».

Фото: Lb.ua

Інший депутат додав: «А якщо до Будинку з химерами доберуться? А якщо далі? Ой, не те, не те питання стоїть у порядку денному РНБО».

Офрек у розмовах депутати «Слуги» вже не жартували. «Настрої в нас не дуже. По-перше, давно не було повноцінного засідання фракції, де відверто все обговорили б. Нам пояснили, чому саме такі закони виносять. Бо до закону про олігархів є питання. Це ж реально антиконституційне розширення повноважень РНБО та президента, які на свій розсуд будуть визначати олігархів. З урядовим 5600 узагалі катастрофа. Під виглядом збільшення надходжень до бюджету (уряд планує отримати щонайменше додатково 50 млрд грн на рік, – А.С.) кидають зашморг на шию підприємців і людей, які навіть у разі продажу спадку та квартири мають сплатити додаткові податки. Таких депутатів багато, але будемо голосувати «за». А що робити?» – жалівся один з парламентарів.

Фото: Lb.ua

Депутат «Слуги» з неформальної групи Іллі Павлюка (яку називають лояльною до побажань Ріната Ахметова, – А.С.) розповів, що група голосуватиме. «Але лише в першому читанні. Нас наразі навіть не «мотивують», не ведуть «профілактичних» розмов у фракції. Проте справжня бійка буде у другому читанні. Говорять про можливу позачергову сесію в липні для прийняття закону про олігархів у цілому. Але якщо буде такий сценарій, то це точно поразка. Це ставка на провал. Бо вже всі бронюють квитки на канікули», – сказав він.

Натомість співрозмовники в опозиційних фракціях стверджують, що лояльні до Ахметова депутати підтримають обидва законопроєкти у другому читанні – мовляв, є домовленість, що нову формулу розрахунку ренти на руду вводити не будуть і так само суттєво підвищувати «зелений тариф».

Контакт з олігархом треба декларувати, навіть якщо контакт у туалеті

За день до розгляду президентського законопроєкту про олігархів 5599 профільний парламентський комітет з нацбезпеки рекомендував Раді ухвалити його за основу та відхилити три альтернативні опозиційні документи. Законопроєкт Володимира Зеленського представив міністр юстиції Денис Малюська, який нагадав основні положення закону, про які вже докладно писав LB.ua.

Зокрема, за його словами, уперше за всю історію України слово «олігарх» стає дефініцією та визначається РНБО за 4 критеріями: участь у політичному житті, вплив на засоби масової інформації, якщо особа є кінцевим бенефіціарним власником природних монополій. Та якщо підтверджена вартість активів особи перевищує один мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (це 2 млрд 270 млн грн). Закон у разі прийняття в цілому буде чинним «обмежено у часі», лише на 10-річний термін. Тому кожен олігарх, за словами міністра, буде мати достатньо часу та за бажанням зробить усе, щоб його виключили з реєстру РНБО.

Малюська підтвердив, що Головне наукове експертне управління та юристи Ради у висновку висловили зауваження про порушення норм Конституції через розширення повноважень президента та РНБО, яка буде виносити рішення про визнання олігархом. Проте, на думку голови Мін’юсту, це безпідставно. Бо ж саме рішення буде приймати колегіальний орган, а президент і так підписує укази, лише вводячи в дію рішення РНБО.

Під час обговорення без курйозів не обійшлося. Так, нардеп фракції «Голос» Сергій Рахманін потролив Малюську питанням: «Уявіть ситуацію. Пан Малюська зустрічає біля вбиральні Віктора Пінчука, вони вітаються. Чи є це контактом? І де в законодавстві є визначення «контакт»?.. А якщо олігарх не повідомив, що він олігарх?» На що у відповідь Малюська, зітхаючи, пояснив: «Якщо було хоча б привітання, то такий контакт треба декларувати, навіть якщо це було в туалеті». Рахманін назвав це довільним тлумаченням законопроєкту і не зупинився. Він поцікавився про наявність конфлікту інтересів, якщо в самому складі РНБО будуть олігархи. Голова Мін’юсту на це зауважив, що рішення точно не будуть «приймати прибульці».

Питання до президентського законопроєкту були навіть у «слуг народу». Так, член комітету і депутат «Слуги» Ірина Верещук поцікавилася: чому не суд, а РНБО буде визначати, хто кому олігарх? На це міністр юстиції констатував, що українська практика, на жаль, показує неефективність судів у винесенні рішень у таких питаннях. Тому саме РНБО як колегіальний і незалежний орган буде приймати рішення щодо внесення олігархів до реєстру. Хоч у судовому порядку будь-який олігарх зможе оскаржити такий вердикт РНБО.

Фото: Lb.ua

Зазначимо, що три альтернативні законопроєкти депутатів опозиційних фракцій «Європейська солідарність», «Батьківщина», «Голос» та позафракційного Антона Полякова пропонували усунути РНБО від процесу визначення олігархів, посиливши повноваження вже чинних антикорупційних органів: НАЗК, Антимонопольного комітету та правоохоронних органів. Але вони очікувано були відхилені більшістю на комітеті.

Уже наступного дня законопроєкт Зеленського винесли на розгляд парламенту – на позачергове засідання. Депутати від опозиції із задоволенням по ньому пройшлися. 

Першою слово взяла Вікторія Сюмар з «ЄС», яка назвала всю історію з президентським законом про олігархів «фарсом і комедією» заради підвищення рейтингу.

Голова «Батьківщини» Юлія Тимошенко з посмішкою назвала законопроєкт «трешем». А саму боротьбу влади з олігархами порівняла з «грою на роялі»: «Зараз вони з задоволенням будуть голосувати, бо олігархам цей закон — по барабану. Не займайтеся абсурдом і профанацією. Ми за нього голосувати не будемо».

Фото: Lb.ua

Саме представлення та обговорення основного та трьох альтернативних документів зайняло не більш ніж 30 хвилин. У підсумку «за» законопроєкт Зеленського проголосували 275 нардепів. Зокрема, 231 (з 233 присутніх) «слуга», 18 з групи «За майбутнє», 18 з «Довіри» та 8 позафракційних. Показово, що лише одна «слуга» – Людмила Буймістер, як і обіцяла, голосувала «проти».

Важливо також, що лише 216 (при мінімально необхідних 226) підтримали пропозицію скоротити вдвічі (з 14 до 7 днів) строки подання правок і пропозицій до другого читання. Що зламало плани голови партії Олександра Корнієнка про розгляд закону вже у другому читанні наступного пленарного тижня (13-16 липня).

Псевдоолігархічний закон і тотальне оподаткування

Другим ключовим на позачерговому засіданні став урядовий 5600. LB.ua вже докладно писав, чому цей законопроєкт помилково назвали «антиолігархічним».

«Антиахметівським» цей проєкт закону назвали через пропозицію встановити нові ставки рентної плати для компаній, які добувають руду (з 62% заліза) у розмірі 10%, якщо ціна на 1 т на міжнародному ринку буде вищою за 200 доларів. Якщо менш як 200 доларів за тонну – то 5%.

Принциповою є норма щодо вмісту заліза в руді – 62%, бо це безпосередньо пов’язано з дохідністю бізнесу холдингу «Метінвест» Ріната Ахметова. Насправді ставки, на перший погляд, пропонують не збільшити, а навіть зробити нижчими за наявні в чинній редакції Податкового кодексу (де вони становлять 11-12%). Але наразі законопроєктом пропонується диференціація у прив’язці до світових цін на метал, які у 2021-му підвищилися удвічі. Також у редакції Кабміну розрахункова вартість руди буде визначатися новою формулою, яка в підсумку збільшить базу оподаткування рентою.

«Насправді з 123 сторінок законопроєкту тільки 3 сторінки стосуються прямо бізнесу Ахметова. Це в першу чергу руда. Річ не в ставках, а якраз в іншій базі розрахунку. Якщо раніше розрахунки були від видобутку, то тепер будуть від реалізації. Це зміна формули, – пояснив LB.ua заступник голови податкового комітету і голова фракції «Голос» Ярослав Железняк. – Плюс скасовується норма на оренду землі для ГЗК, значно збільшується екологічний податок, який повинні платити всі, і це правильно. Але це вдарить по ньому (Ахметову, – А.С.). Хоча насправді більшою мірою він вдарить по всіх нас».

Фото: Lb.ua

І це справді так. Кабмін пропонує кардинальні податкові зміни на все: землю, нерухомість, надра, золото і навіть ренту за користування водою. Пропозиція обкладати ПДВ продаж житла на вторинному ринку може призвести до подорожчання житла мінімум на 20%. А підняття акцизу, зокрема, на пиво – до зростання цін на алкоголь.

Також буде діяти заборона на виїзд за кордон керівникам підприємств у разі заборгованості за податковими зобов’язаннями. А за прострочення оплати хоч на один день усі грошові кошти такого платника податку будуть автоматично списуватися без рішення суду.

Несолодко буде власникам сільськогосподарських земель. Для сільських жителів у 4 рази хочуть зменшили розмір земельної ділянки, з якої не потрібно платити податок на доходи фізичних осіб: з 2,0 га до 0,5 га. Особливий «сюрприз» можуть отримати власники земельних ділянок або ті, хто обробляє їх, у вигляді мінімального розміру податку на 1 га. Це в середньому буде близько 1500 грн за 1 га.

Проте під час представлення законопроєкту в Раді міністр фінансів Сергій Марченко назвав усю цю критику «спекуляціями». Та запевнив, що зміни жодним чином не торкнуться пересічного українця.

Фото: slovoidilo.ua Міністр фінансів Сергій Марченко

У підсумку на табло ж з’явилися 264 «за» (223 «слуг», що навіть менше від мінімальних 226). Як завжди допомогли 17 з «За майбутнє», 19 з «Довіри» і 5 позафракційних.

Давид Арахамія після голосування за закони заявив, що все «було за планом». Окрім «деяких людей», щодо яких буде розслідування (Буймістер, – А.С.). Для голови фракції несподіванкою стало провальне голосування за скорочення строків розгляду (з 14 до 7 днів).

«Але великої зради я не бачу. Тому є два варіанти. Подовжити пленарну роботу ще на тиждень. Це перший варіант. По-друге, відкласти це на вересень», – резюмував він.

Анна Стешенко, Специальный корреспондент Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram Темы: податки та збори, законопроєкти, олігархи, Ігор Коломойський, Рінат Ахметов, партія «Слуга народу» Facebook Twitter

Проверьте

Огляд практики Касаційного господарського суду ВС за квітень – травень 2021 року

Верховний Суд оприлюднив огляд практики Касаційного господарського Суду ВС, який охоплює правові позиції, викладені в …

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *