Також, за його даними, упродовж останніх пів року зафіксовано понад 250 DDoS-атак.
«Щомісяця загальна кількість кіберінцидентів зростає на 5–10%, майже всі вони спрямовані або на отримання фінансової вигоди, або на послаблення держави», – зауважив Щиголь.
За його словами, найагресивніше в кіберпросторі поводяться Росія, Китай і Північна Корея.
«Атаки приходять переважно з приватного сектору, через спроби зараження систем шкідливим кодом. Для кібербезпеки сьогодні основною проблемою є не техніка чи програмне забезпечення, а людський фактор. Наприклад, якщо користувач забуде оновити програмне забезпечення або використовує прості паролі, або відкриває підозрілі листи», – розповів голова Держспецзв’язку.
Він зазначив, що «активізація в кіберпросторі відбувається одночасно з активізацією в реальному житті».
«Коли стягували війська у квітні до кордону, ми також бачили сплеск атак. Кожна така провокація супроводжується підвищенням напруги в кіберсекторі», – пояснив Щиголь.
Контекст:
У 2020 році, за даними Ради національної безпеки і оборони, в Україні зафіксували не менше ніж 1 млн кібератак. Уразливі вебсервери державних органів інфікувалися вірусом, який приховано робить їх елементом бот-мережі, використовуваної для DDoS-атак на інші ресурси. Системи безпеки інтернет-провайдерів визначали скомпрометовані вебсервери як джерело атак і починали блокувати їх роботу за допомогою автоматичного занесення в чорні списки.
У 2021 році було зафіксовано і заблоковано DDoS-атаки на вебресурси Офісу президента України, сайт СБУ та інші ресурси.
В останні кілька років хакерів, які діють із Росії або підтримувані цією країною, звинувачували в кібератаках на державні структури й великі виробництва в Україні, США, Ірландії, Нідерландах, Великобританії, Франції, Німеччини, Латвії, Чехії та Польщі.