«Суд ухвалив остаточне рішення трибуналу, що зобов’язує Російську Федерацію виплатити Yukos Capital компенсацію в розмірі приблизно $5 млрд у вигляді основної суми боргу й відсотків, а також судових і витрат. Трибунал встановив, що Росія незаконно експропріювала позики Yukos Capital його колишній материнській компанії Yukos Oil і відмовила їй у правосудді в російських судах, що є повною протилежністю належної правової процедури», – ідеться в повідомленні.
Трибунал встановив, що дії Росії супроводжувало порушення кримінальної справи, щоб залякати Yukos Capital і його юристів.
«Незаконне відчуження кредитів Yukos Capital і переслідування його юристів було частиною ширшої та організованішої кампанії, спрямованої на конфіскацію активів групи ЮКОС», – зазначили в нідерландському фонді Yukos.
РБК назвало Yukos Capital колишньою структурою групи ЮКОС. Постійний третейський суд у Гаазі зазвичай не оголошує результатів арбітражних розглядів, які адмініструє, зазначило агентство.
Генеральна прокуратура Росії 29 липня підтвердила, що трибунал більшістю голосів вирішив присудити до стягнення з Росії $2,6 млрд, а також відсотки й арбітражні витрати. Прокурори вважають, що в цій частині арбітражне рішення не можна вважати законним, і заявили про плани «обов’язково оскаржити це рішення», пише РБК.
За даними голландського фонду Yukos, арбітраж ухвалив фінальне рішення в п’ятницю, 23 липня. Підставою для розгляду спору був договір до Енергетичної хартії, який Росія підписала 1994 року, застосовувала тимчасово, але не ратифікувала.
Контекст:
Yukos Capital ініціювала арбітражний розгляд проти Росії 2013 року. Компанія вимагала спочатку компенсації від держави на суму $13 млрд. Як пише РБК, Yukos Capital стверджувала, що видавала як материнській компанії ЮКОС, так і її дочірнім структурам позики на мільярди доларів, які не повернули через банкрутство й ліквідацію компанії за рішеннями російської влади.
Російська сторона заперечувала реальність цих угод, заявляючи, що видані кошти, по суті, належали самій компанії ЮКОС, їх завуальовували у вигляді фіктивних позик і використовували в нелегальних схемах із виведення коштів й ухилення від сплати податків.
Міжнародний арбітраж у Гаазі 2014 року встановив, що РФ на початку 2000-х років «зробила повномасштабну атаку на нафтову компанію та її бенефіціарів з метою довести до банкрутства й заволодіти активами», одночасно видаливши з політичної арени голову ЮКОСу – Михайла Ходорковського, писала «Новая газета». Арбітраж стягнув з Росії за позовами ексакціонерів ЮКОСу $50 млрд.
Конституційний суд РФ 19 січня 2017 року дозволив не платити колишнім акціонерам ЮКОСу €1,9 млрд компенсації за рішенням арбітражу.
Апеляційний суд Амстердама 9 травня 2017 року ухвалив рішення, що влада Росії порушила російське податкове законодавство, висунувши до концерну ЮКОС надмірні вимоги з покриття заборгованості перед державою, що в підсумку призвело до початку процедури банкрутства нафтової компанії в березні 2006 року.
18 лютого 2020 року Апеляційний суд Гааги скасував вердикт голландського суду першої інстанції і залишив чинним рішення гаазького арбітражу, яке зобов’язувало Росію виплатити ексакціонерам нафтової компанії ЮКОС $50 млрд. За час судового процесу через нарахування відсотків сума зросла до $57 млрд.
За інформацією мін’юсту РФ, рішення суду оскаржили у травні 2020 року, а в жовтні, за даними «РИА Новости», Росія попросила зупинити виконання рішення.
Верховний суд Голландії 4 грудня відхилив клопотання Росії про зупинення виконання рішень за позовами колишніх акціонерів компанії, яким мають виплатити $50 млрд.
24 грудня 2020 року Конституційний суд Росії дозволив уряду не платити колишнім акціонерам ЮКОСу $57 млрд.
У квітні цього року генпрокурор Нідерландів Пол Влас ухвалив, що рішення про виплату РФ понад $50 млрд колишнім акціонерам ЮКОСу має залишитися чинним.