Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Велика Палата Верховного Суду розглянула справу щодо особливостей відмови від договору лізингу внаслідок несплати лізингових платежів.
Позиція Великої Палати висловлена в постанові від 15 червня 2021 року у справі № 904/5726/19.
У справі, що розглядалась Великою Палатою:
лізингоодержувач не виконував зобов’язань з оплати лізингових платежів належним чином, що призвело до виникнення заборгованості за договором, позивач (лізингодавець) скористався своїм правом на відмову від договору та просив погасити заборгованість за договором і повернути предмет лізингу відповідно до умов договору та чинного законодавства.
Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо:
лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі, прострочення сплати становить більше 30 днів.
Оскільки в силу особливостей регулювання правовідносин лізингу договором та законом право власності на передане в лізинг майно залишається за лізингодавцем, то наслідком припинення договору лізингу внаслідок відмови лізингодавця за приписами частини другої статті 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» є відсутність у лізингодавця обов’язку надати предмет лізингу в майбутньому у власність лізингоодержувача і і, відповідно, відсутність права вимагати оплати вартості предмета лізингу.
Велика Палата наголошує, лізингодавець не може вимагати і повернення об’єкта лізингу, і відшкодування вартості об’єкта лізингу (у межах здійснення лізингових платежів) водночас, тому для вирішення питання щодо стягнення заборгованості слід аналізувати умови договору та структуру лізингових платежів.
Після припинення дії договору лізингу невиконання чи неналежне виконання обов’язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірні дії лізингоодержувача. Тому права та обов’язки лізингодавця та лізингоодержувача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням відповідно до умов договору та положень законодавства, які регламентують наслідки невиконання майнового обов’язку щодо негайного повернення предмета лізингу.
