Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вказав, що під час розгляду заяв про припинення права оренди землі державний реєстратор має оцінити документи, подані для державної реєстрації, на наявність підстав припинення даного речового права.
Суть справи
Заявники подали заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо припинення іншого речового права – права оренди, але рішеннями державних реєстраторів прав на нерухоме майно їм було відмовлено в проведенні вказаних реєстраційних дій.
Відмовляючи в державній реєстрації, державні реєстратори зазначили про неможливість встановлення наявності підстав припинення іншого речового права – права оренди на земельні ділянки.
Місцевий суд, з яким погодився апеляційний, встановив, що державні реєстратори порушили вимоги законодавства при прийнятті рішень про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень, оскільки державна реєстрація припинення іншого речового права в цьому випадку пов’язана із одностороннім розірванням договорів оренди землі, а не з належним чи неналежним виконанням умов або зобов’язань.
Висновок КАС ВС (постанова від 09 серпня 2021 року у справі № 820/4389/17)
Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що дії заявників скарг щодо направлення заяв у формі письмового попередження про дострокове розірвання договорів оренди землі є правоприпиняючим фактом та спрямовані на припинення договірних правовідносин.
Суд зазначив, що за умовами договору оренди землі його розірвання мало здійснюватися без укладення додаткової угоди про розірвання договору.
У разі посилання заявника на припинення права оренди внаслідок розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку, виникає питання щодо документів, які підтверджують відповідне розірвання, що залежить у тому числі від умов договору оренди землі щодо порядку розірвання договору, відповідно до яких припинення права оренди може здійснюватися шляхом укладення додаткової угоди або ж в іншому порядку.
Крім того, Верховний Суд звернув увагу, що документального підтвердження припинення зобов’язань відповідно до договорів оренди землі та письмову угоду про розірвання договорів відповідно до статті 654 ЦК України, на чому наголошують державні реєстратори в оскаржуваних рішеннях, норми чинного законодавства не містять.
З цих же підстав Верховний Суд відхилив доводи орендаря про те, що для скасування державної реєстрації договору оренди необхідна наявність відповідної додаткової угоди про припинення дії договору або наявність судового рішення.
Отже, під час розгляду заяви стосовно припинення права оренди внаслідок розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку важливе значення має оцінка умов договору оренди землі щодо наявності права на одностороннє розірвання договору та порядок його реалізації.