Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Головна — Політика — 24 серпня 2021, 20:12
«Рада-30»: «шифр» Зеленського і «не той» Великий Герб
24 серпня Верховна Рада України провела урочисте засідання з нагоди 30-ї річниці незалежності та позачергову сесію з єдиним питанням. Нардепи ухвалили лише в першому читанні законопроєкт президента Володимира Зеленського про Великий Державний Герб. Подробиці — в репортажі LB.
Анна Стешенко, Специальный корреспондент Facebook Twitter
Чотири букви «шифру» Зеленського
Урочисте засідання Верховної Ради з нагоди 30-ї річниці незалежності України розпочалося за планом о 13:00, але не традиційно. Після коротких привітань та оплесків 20 дітей 9-12 років — переможці онлайнового конкурсу відеоробіт «Незалежність моєї країни» — внесли «під купол» історичний прапор. Саме той, який 30 років тому тримали депутати першого скликання після прийняття Акта проголошення незалежності України. Після цієї справді зворушливої церемонії почесна варта розмістила стяг на трибуні.
Фото: president.gov.ua
У ложі ліворуч за цим спостерігали президенти: Леонід Кучма, Віктор Ющенко, Петро Порошенко — та спікери декількох скликань: Олександр Мороз, Володимир Рибак (голова ВР часів Віктора Януковича), Арсеній Яценюк і Володимир Гройсман. У цій самій ложі — керівництво Офісу Президента, Верховного Суду та іноземні гості. В урядовій ложі праворуч — чинний Кабмін на чолі з Денисом Шмигалем і першим віце Олексієм Любченком. На балконі — представники духовенства та дипломати.
Фото: Максим Марусенко Фото: Максим Марусенко Фото: Максим Марусенко Фото: Максим Марусенко Фото: Максим Марусенко Фото: Максим Марусенко
Свою промову президент Володимир Зеленський почав з подяки депутатам Ради першого скликання, які були залі. Гарант підкреслив, що «нашу українську сім’ю єднає родина державних символів. Це три брати. Державний Прапор, Державний Герб і Державний Гімн. Вони пов’язані статтями Конституції та на рівні національної підсвідомості… Наша доля — це наш герб, яка закарбована тисячу років тому на тризубі Великого київського князя Володимира. Що є сучасним гербом України. Це простий шифр з чотирьох букв. Хтось, напевно, його не бачив. Але хтось точно знає. Це — «воля». Воля! Бо наша доля — бути вільними. А наша воля — це наш український прапор», — виступав він під оплески.
Фото: president.gov.ua
Наостанок закликав депутатів після урочистого засідання прийняти його закон про ще один символ — Великий Державний Герб.
«Сьогодні у вас буде позачергове засідання, де ви будете розглядати питання Великого Державного Герба… Така держава, як Україна, точно заслуговує на ще один символ», — звернувся він до членів Ради чинного скликання, які не в повному складі були в залі.
Фото: Максим Марусенко
На жаль, без неприємного інциденту не обійшлося. Це сталося, коли слово взяв депутат першого скликання Володимир Крижанівський. Під час виступу він обернувся до президента — до ложі за своєю спиною. І звернувся до Зеленського з очевидним сарказмом:
«Шановний пане президенте, думаю, ви будете засмучені, і ваші гості також, що жодного з тих, хто проголосував 24 серпня за Акт незалежності (його колеги, депутати Ради I скликання), не буде на прийнятті (в Маріїнському палаці) на честь річниці. Але я думаю, що це хлопці та дівчата з вашого офісу вирішили послугуватися приказкою моєї мами: «І без Гриця вода освятиться». Думаю, що це останній раз, коли вони щось роблять, не порадившись з вами», — промовив він в обличчя президентові.
Фото: Максим Марусенко
30 років до Великого Герба і «не той» ескіз
Заздалегідь до всіх урочистостей голова держави скликав позачергову сесію Ради на 14:20, щоб розглянути єдине питання порядку денного — його законопроєкт про Великий Державний Герб України.
Бо всі ці 30 років Україна не мала цього символу. Спроб його затвердити було багато. Ще в лютому 1992 року Рада за першого президента Леоніда Кравчука затвердила постановою Тризуб як Малий Герб. А 1996 року його статус закріпили в ст. 20 Конституції, де також наголошується, що Тризуб є «головним елементом Великого Державного Герба України».
Конкурси на найкращий ескіз Великого Герба проводили чотири рази з 1991 року. Уперше його «завалили» за Кравчука, який у 1991 році запропонував: «давайте герб затвердимо хоча б як «малий», а десь колись буде й «великий», на якому кожен намалює те, що заманеться». У 1996-1997 навіть створили комісію з підготовки та проведення конкурсу проєкту Великого Державного Герба України. Розглянули 420 робіт, але жодної так і не схвалили. У подальші роки декілька проєктів законів про Великий Герб теж повертали на доопрацювання. У 2007-му Кабмін знову провів конкурс, а у 2009-му затвердив проєкт Великого Державного Герба України. Проте його знову розкритикували експерти з геральдики через низку помилок і неточностей, відтак на розгляд Верховної Ради він не потрапив.
Коли ж до влади прийшла «зелена команда», до питання повернулися. 25 серпня 2020 року була ухвалена постанова Ради про новий конкурс. На жаль, без скандалів не обійшлося. Мінкульт Олександра Ткаченка, оргкомітет і Держагентство з питань мистецтв і художньої освіти в листопаді минулого року зі 112 учасників обрали переможцем Олексія Кохана, який є співавтором Малого Державного Герба. Тоді ж голова журі та Українського геральдичного товариства Андрій Гречило визнав, що насправді ескіз Кохана — це його варіант ще 1997 року. А однією з причин того, що попередні конкурси на Великий Державний Герб завершувалися невдачею, назвав просто відсутність фахового журі.
Хоча дискусія, що передувала конкурсу, після оголошення його результатів спалахнула з новою силою. Зокрема, голові журі та УГТ Гречилу почали закидали кумівство з Коханом і недосконалість умов конкурсу. Ескіз Кохана схвалила більшість експертів з геральдики. Сама ідея вирізнялася нестандартним рішенням. На ескізі зображено не дві фігури, як традиційно, а три: лева, козака та архангела Михаїла, які уособлюють Східну, Західну та Центральну Україну та містять ідею соборності. Проте проєкт отримав на горіхи в соцмережах, де з’явилася велика кількість мемів і жартів про архангела Михаїла «у шкарпетках».
Уже 29 червня цього року президент Зеленський вніс до Ради як невідкладний законопроєкт про Великий Герб. І для більшості стала несподіванкою пропозиція затвердити ескіз не Кохана, а іншого митця — Олександра Івахненка (його схвалив ще Кабмін 2009 року, але через критику геральдистів проєкт не подали до Ради). За словами Гречила, така підміна — не просто незрозуміла.
Фото: Юлія Овсяннікова/Укрінформ Ескіз Великого Державного Герба України Олексія Кохана
За його словами, проєкт Івахненка відхилили ще на другому етапі конкурсу у 2020-му через велику кількість геральдичних помилок (зокрема, фахівців непокоїть наявність як центрального монархічного символу — «вінця» Ярослава Мудрого, невідповідність одягу козака).
«Якщо зненацька Верховна Рада це затвердить, то соромно буде всій Україні. Я маю надію, що президент відкличе цей законопроєкт або Верховна Рада не дасть 300 голосів. З іншої сторони, якби чинна влада не прораховувала наперед, то не виносила б цього – який сенс ганьбитися? Та сподіваюсь, нам не зіпсують День Незалежності таким гербом», – сказав Гречило в коментарі ZAXID.NET напередодні засідання Ради.
Водночас ексдиректор Інституту національної пам’яті і нардеп «Європейської Солідарності» Володимир В’ятрович на свої сторінці в соцмережі також закликав не приймати таку редакцію закону: «Будь-які спроби змінити/доповнити досконалий з геральдичного і графічного боку герб, яким є Тризуб — це провокувати гарячі суперечки. Їх і так надто багато серед нас сьогодні, в час, що вимагає максимальної єдності для захисту здобутої свободи. Спроба втілити в життя вигадану комуністами ідею великого герба розколе українське суспільство. На прихильників і противників великого герба, на прихильників і противників архангела на ньому чи шкарпеток на архангелі… Чим більше елементів пропонуватиметься додати до тризуба, тим більше буде суперечок. Тому краще залишити на гербі один елемент. Той, який єднає усіх українців. Тризуб. Він ідеальний», — написав він.
«Ганьба!» Великому Гербу
Ще до початку позачергової сесії голова партії «Слуга Народу» Олександр Корнієнко у спілкуванні з журналістами наголосив, що вся ця суперечка з варіантом Великого Герба зрозуміла. «Бо там, де два українці, там три гетьмани. Де три геральдисти, там сварка і десять версій», — говорив він.
Депутат підтвердив, що в Раду подано «ескіз, який обрав президент… І цей ескіз не є новим. Його затвердили ще 2009 року на конкурсі… Зліва — лев, справа — козак… Водночас ми розуміємо, що сьогодні буде голосування лише в першому читанні, а далі колеги будуть вносити правки… Зараз ще йде дискусія: чи все гаразд у лева з лапами. Можливо, вони дві ліві. Хтось запропонує правку, щоб права лапа була більш канонічною… Це такі геральдичні речі. Точно є колеги, які проти корони — це монархічний символ… Дискутуймо. У День Незалежності подаруймо законопроєкт у першому читанні на виконання ст. 20 Конституції… А 300 голосів (необхідні за конституційною процедурою для ухвалення у другому читанні та в цілому) будемо збирати», — обіцяв він.
Спікер Ради Дмитро Разумков в інтерв’ю ЗМІ, яке записали напередодні, теж анонсував прийняття законопроєкту лише за основу. У кулуарах офрек уже не перший день припускають, що таке «невиправдання очікувань президента» щодо прийняття відразу в цілому може для Банкової стати «пусковим» для звинувачень спікера в неможливості зібрати конституційну більшість. З подальшим «прокачуванням» його відставки. «Такий собі формальний привід. Бо ж протистояння, по суті, глибше», — сказав LB співрозмовник у «Слузі».
Позачергова сесія почалася гаряче — зі звинувачень опозиції. Микола Княжицький з «Європейської Солідарності» з колегами вийшли до трибуни в повному складі. Депутат обурився, що п’ятого президента Петра Порошенка не запросили на урочистості в Маріїнський палац (згодом стало відомо, що запрошення таки направили). А законопроєкт Зеленського назвав «містифікацією часів комуністів», які записали в Конституцію положення про Великий Герб з козаком.
Фото: Максим Марусенко
«Ви читали цей закон? Не було в Ярослава Мудрого ніякої корони!.. Ми не можемо у цей святий день псувати наш Герб, наш Тризуб цими містифікаціями в угоду дешевому піару. Ви бачили цей герб? Цього лева, у якого намальовано дві ліві ноги. Вам соромно не буде? Перед вашими дітьми… Ми не будемо брати участь у цьому ганебному голосуванні», — сказав він.
Сам проєкт президента коротко представив віцеспікер Руслан Стефанчук, а не перший президент України Леонід Кравчук (це планувалося, але перший голова держави досі на лікуванні). Стефанчук закликав «закрити гештальт з державними символами України». Коли ж голова «Слуги» Корнієнко з трибуни попросив підтримати ініціативу Зеленського в першому читанні, в ложі над сесійною залою депутати І скликання у вишиванках почали скандувати «ганьба!». Більшість нардепів у залі були відверто приголомшені, піднімаючи голови. Спікер Разумков просив «заспокоїтися і не ламати Раду».
Фото: Lb.ua
Роман Лозинський з «Голосу» підтримав це скандування, додавши, що така ідея та реанімація «шкідливої ідеї комуністів» — це ганьба. Зрештою, 8 нардепів цієї фракції натиснули червоні кнопки «проти». А 257 нардепів підтримали проєкт у першому читанні. 213 «слугам» голосами допомогли 13 парламентарів «Батьківщини», 9 з групи «За майбутнє», 16 з «Довіри» та 6 позафракційних.
Анна Стешенко, Специальный корреспондент Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram Темы: Верховна Рада, герб, Володимир Зеленський Facebook Twitter
