Він зазначив, що дітям відкриють персональні рахунки і держава на них нараховуватиме кошти.
«В Україні щорічно народжується приблизно 350 тис. дітей… Ми прив’язувалися до мінімальних заробітних плат, щоб урахувати інфляцію. Ці гроші держава може використати як облігації внутрішнього займу, поки вони накопичуються, щоб мати прибутковість… Орієнтовно ми прогнозуємо, що кожна дитина [після досягнення повноліття] отримає як мінімум $10–12 тис. А якщо ситуація буде сприятливою, то $15–20 тис.», – порахував Арахамія.
Ці кошти можна буде використати для здобуття освіти в Україні, придбання житла у країні або перерахувати їх на персональний пенсійний рахунок, наголосив нардеп.
Арахамія додав, що влада хоче, щоб гроші на рахунки отримували вже діти, народжені 2019 року, однак механізм передбачає, що їх нараховуватимуть тим, хто народився після ухвалення закону.
https://www.facebook.com/pravonavladu/videos/1253038235168395/
Подання законопроєкту про економічний паспорт українця до 10 грудня анонсував Зеленський. Про це глава держави заявив 1 грудня під час виступу в Раді.
«Учора ми проголосували закон №5600, який збільшує ренту та плату за використання природних ресурсів України. Ми направимо ці кошти саме на наших дітей… Завдяки цим законам наші – чи когось – олігархи стануть інвесторами в майбутнє наших дітей. Я їх вітаю», – говорив президент.
За даними голови парламентської фракції «Голос» Ярослава Железняка, 2021 року рента за користування надрами загальнодержавного значення становить 35,2 млрд грн, 2022-го планують, що ця сума становитиме 41 млрд грн.
Контекст:
Законопроєкт №5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» було зареєстровано у Верховній Раді 2 червня. Його також називають ресурсним чи податковим законопроєктом.
1 липня Рада ухвалила законопроєкт у першому читанні.
Розгляд проєкту в другому читанні неодноразово переносили. Нардеп від «Слуги народу», голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев пояснював це консультаціями, які «стосувалися найболючіших питань для великого бізнесу».
У другому читанні парламент ухвалив законопроєкт 30 листопада.