Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
«Президент Зеленський, який осідлав владні повноваження у вигляді рішень РНБО, справляє враження всесильного лідера. Однак нові важелі впливу на політичне поле ніяк не позначилися на електоральних показниках чинного Президента, а отже – і на амбіціях потенційних конкурентів. І першим серед порушників спокою є мер Києва Віталій Кличко, який у своїх політичних заявах виходить далеко за межі київської окружної дороги, висловлюючись стосовно загострення на Донбасі, і щодо ситуації з вакцинацією, і стосовно тарифів», – написав Джангіров.
Він вважає, що в одній команді з Кличком проти Банкової виступає і керівник Державної аудиторської служби Геннадій Пліс.
«Багаторічний соратник київського мера напередодні завдав удару просто в серце особистого політичного проєкту президента Зеленського і водночас – економічного фундаменту переобрання Володимира Олександровича на другий строк – «Великого будівництва». Держаудитслужба, згідно з відповіддю її пресслужби на запит видання «Лівий берег», виявила понад 400 млн грн зловживань у «ковідному» фонді, мало не половину якого спрямували на такий важливий і потрібний «антиковідний» захід, як будівництво доріг ( «щоб «швидкі» швидше доїжджали» – за офіційною версією)», – написав Джангіров.
Він нагадав, що це вже не перша спроба Держаудитслужби розібратися в «національних особливостях «Великого будівництва».
«Попередник пана Пліса на цій посаді Ігор Буграк теж виявив на патронованому президентом мегапроєкті безліч порушень і навіть наказав розірвати два великі контракти з улюбленцями Банкової – турецькою компанією «Онур Конструкціон Інтернешнл». Щоправда, ця спроба коштувала йому посади, а справу зам’яли – обійшлося просто перепризначенням тендерів. Тепер же новий звіт Держаудитслужби вже не можна буде так просто заховати; дедалі складніше стає заперечувати «схематоз» на «Великому будівництві». І, що цікаво, формальних претензій до Геннадія Пліса бути не може, всі згадані розслідування провели під керівництвом його попередника», – зазначив Джангіров.
Політолог вважає, що така оперативна і ґрунтовна відповідь Держаудитслужби на запит LB.ua означає, що глава відомства «нікуди з «команди Кличка» не переходитиме і ставати гравцем «команди Банкової» або «команди Грушевського» не збирається».
«Щодо інформаційних ресурсів Віталія Кличка, які наразі на «низькому старті», то вони вже готові завдати контрудару по «дорожній корупції» у відповідь на демонстративну спробу «Укравтодору» забрати під себе добудову мостів через Дніпро, незавершеність яких ставили в провину київському мерові. До речі, маючи «свою людину» на посту «головного ревізора» країни плюс досить потужний пул ЗМІ, команда Кличка виявилася непогано підготовленою до прийдешніх інформаційних війн. А корупція на «Великому будівництві» – це просто-таки вічна (до президентських виборах) тема», – підкреслив експерт.
За його інформацією, лобіював кандидатуру Пліса на цю посаду його безпосередній керівник, міністр фінансів Сергій Марченко.
«Його прем’єрські амбіції вже давно є «таємницею Полішинеля», а нещодавні жорсткі публічні випади проти [українського Виконавчого комітету реформ Михайла] Саакашвілі і [міністра охорони здоров’я Максима] Степанова – демонстративно-епатажна спроба показати, «хто в домі господар». Зважаючи на історію з аудитом «ковідного» фонду, пан Марченко зробив свої ставки не на користь Банкової. Чи зроблять у відповідь на ці ставки свої висновки у Зеленського?» – написав він.
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1176511212794287&id=100013062576677
Контекст:Верховна Рада України у квітні 2020 року внесла зміни до держбюджету, якими схвалила створення фонду боротьби з коронавірусною інфекцією. Спочатку уряд пропонував закласти у фонд 97,1 млрд грн, але народні депутати не підтримали цю ідею. У підсумку вони вирішили зменшити розмір фонду до 64,7 млрд грн. Пізніше розмір фонду кілька разів збільшували. Гроші з фонду спрямовували на допомогу громадянам, зокрема похилого віку, у зв’язку з негативними наслідками поширення на території України коронавіусу; на одноразову допомогу членам сімей працівників закладів охорони здоров’я, які загинули від COVID-19; інші заходи, спрямовані на боротьбу зі спалахом інфекції. Крім того, кошти фонду витрачали на будівництво і ремонт доріг, а також на підтримку підприємців і громадян, які втратили роботу через жорсткий карантин. Згідно з даними на сайті Міністерства фінансів України, найбільшу частину фонду (39,7%, або 26,4 млрд грн) витратили на ремонт і будівництво доріг. Ще 29,2% (19,4 млрд грн) пішли на сферу охорони здоров’я, 19,3% (12,8 млрд грн) – на соцзахист.
