Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Під час телефонного брифінгу чиновнику поставили запитання, чи тиснули США на Україну в питанні «Північного потоку – 2».
«Погроз не було. Україна є партнером, і ми не погрожуємо своїм партнерам. У межах наших дипломатичних зусиль ми інтенсивно співпрацюємо з Україною, щоб забезпечити неможливість для Москви перетворити на зброю газопровід «Північний потік – 2″, і ми зробили це на кількох рівнях», – запевнив чиновник.
Він підкреслив, що Україна брала участь у підготовці угоди США з Німеччиною.
«Ми поділилися деталями та ідеями, включно з текстом самої заяви… Ми намагалися зберегти ці консультації в таємниці, але, як я вже сказав, ми інтенсивно взаємодіяли з Україною і включили її внесок та ідеї в цю заяву», – заявив чиновник.
Представник Держдепу нагадав, що США вважають доконаним фактом, що трубопровід добудують і Україна не має можливості протидіяти ризикам, які це для неї створює.
«Ось чому ми разом із німцями оголошуємо про нове фінансування більше ніж на €200 млн, щоб допомогти Україні знизити ці ризики, а також про інші заходи для підтримки енергетичної безпеки у Європі, щоб дійсно допомогти Україні домогтися безпечнішого і постійного енергетичного майбутнього», – додав він.
Україна заперечує участь у переговорах, які передували укладенню угоди між США та Німеччиною, і наполягає на тому, що не одержала жодних гарантій унаслідок цієї угоди.
Контекст:
Газопровід «Північний потік – 2» будують на дні Балтійського моря, він має зв’язати Росію з Німеччиною. У зв’язку з цим проєктом транзит газу через Україну може опинитися під загрозою.
Виконавчий директор компанії – оператора газопроводу Nord Stream 2 AG Маттіас Варніг 11 липня заявив, що будівництво завершать у серпні. За його словами, «Північний потік – 2» побудовано на 98%.
Уряди США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають «Північний потік – 2» загрозою для енергетичної безпеки Європи. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав «контрпродуктивним із погляду наших європейських відносин» запровадження нових санкцій проти «Північного потоку – 2», оскільки газопровід «практично закінчено».
18 травня видання Axios написало, що США не вводитимуть санкцій стосовно оператора будівництва газопроводу – компанії Nord Stream 2 AG. Глава МЗС Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив. 21 травня Сполучені Штати занесли до списку санкцій 13 російських суден, дві компанії та один заклад, пов’язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.
Радник Байдена з нацбезпеки Джейк Салліван 20 червня заявив, що США і далі запроваджуватимуть санкції проти російських компаній, що беруть участь у будівництві «Північного потоку – 2». У РФ це назвали «бігом із перешкодами по каруселі».
Президент України Володимир Зеленський сказав, що вважає «Північний потік – 2» зброєю Росії та як компенсацію за його запуск Україна хоче гарантій безпеки і повернення окупованих територій. На брифінгу за підсумками зустрічі з канцлеркою ФРН Ангелою Меркель 12 липня Зеленський заявив, що питання «Північного потоку – 2» потрібно обговорювати на саміті лідерів «Нормандської четвірки». Меркель зазначила, що Берлін серйозно ставиться до побоювань України через газопровід.
Німеччина і США 21 липня повідомили, що уклали угоду щодо газопроводу «Північний потік – 2». Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії і закличе до ефективних заходів ЄС, якщо РФ і далі використовуватиме газ як інструмент тиску на інші країни або «здійснить подальші агресивні дії проти України». Згідно з угодою, транзит через Україну після введення в дію газопроводу має бути продовжено на 10 років (чинний контракт на транзит завершується 2024 року).
Крім того, США і Німеччина працюватимуть над фондом інвестицій на суму не менше ніж $1 млрд, який спрямують на розвиток поновних джерел енергії в Україні. Німеччина спочатку внесе в цей фонд не менше ніж $175 млн.
Глава МЗС України Дмитро Кулеба після цього заявив, що Україна офіційно ініціює консультації з Єврокомісією та Німеччиною щодо «Північного потоку – 2». Також у спільній заяві Кулеби і глави МЗС Польщі Збігнєва Рау йдеться, що ці заходи є недостатніми, і країни «працюватимуть разом зі своїми союзниками та партнерами над протидією запуску «Північного потоку – 2».
Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс назвав угоду помилкою, яка «буде дорого коштувати». За словами глави парламентської комісії із закордонних справ Естонії Марко Міхкельсона, угодою з ФРН США дають «зелене світло» для добудови газопроводу.
