«Постановою від 29 березня 2021 року №450 КМУ запроваджено тимчасове державне регулювання роздрібних цін на бензин А-92, А-95 і дизельне пальне, що реалізується на АЗС шляхом декларування їх збільшення. Дана постанова вступила в силу 12 травня 2021 року. Більше того, на сайті Мінекономіки з’явився проєкт постанови КМУ про тимчасове державне регулювання цін на бензин А-92, А-95 і дизельне паливо шляхом встановлення граничної торговельної надбавки», – ідеться в повідомленні асоціації.
У ЕВА виступили проти ініціатив Кабміну.
«По-перше, вони суперечать Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, адже рішення про державне регулювання цін абсолютно нівелює роль ринку як основного регулятора ринкових відносин та сприятиме втручанню держави в економічні бізнес-процеси. По-друге, наразі в ринкову ціну палива закладено не лише середню вартість нафтопродуктів за даними міжнародного інформаційного агентства та граничні рівні торговельної надбавки в 5–7 грн (як ідеться у проєкті), але й витрати на транспортування в Україні та за її межами, витрати на перевалку, зберігання, сертифікацію, змінність курсу валют, контроль якості тощо. Тому «ручне» регулювання цін може знищити механізми формування цін, які використовував прозорий бізнес роками, та створити кризу з непрогнозованим забезпеченням нафтопродуктів для споживачів, зупинку роботи прозорих автозаправних станцій тощо», – підкреслили представники бізнесу.
Третім пунктом заперечень в ЕВА назвали те, що зараз саме велика кількість АЗС дає можливість споживачу обирати продукцію і продавців, залежно від ціни та інших факторів. Механізм же граничної торговельної надбавки ставить прозорий бізнес у єдиний «ціновий коридор», а обов’язок завчасного декларування зміни цін спотворить цінову конкуренцію, що суттєво порушить принципи прозорої конкуренції і суперечить закону «Про захист економічної конкуренції», додали в ЕВА.
«По-четверте, за умови встановлення державного регулювання ціни, яка нижче за економічно обґрунтовану, органи виконавчої влади та місцевого самоврядування мають відшкодовувати бізнесу таку різницю (закон України «Про ціни та ціноутворення»). У протилежному випадку встановлення такого регулювання не допускається. По-п’яте, регулювання цін призведе до збитків для бізнесу, а відповідно, і відобразиться на податкових надходженнях до державного бюджету. Тобто у програш вийдуть усі сторони. Єдиний, хто отримає перемогу, – тіньовий бізнес із сумнівною якістю пального, із яким так активно намагається боротися країна. Побічним наслідком рішення також може стати і збільшення витрат корпоративних клієнтів АЗС, оскільки гравці ринку не зможуть надавати їм знижки на підставі обсягів спожитого пального», – заявили в асоціації.
Європейська бізнес-асоціація звернулася до уряду із закликом скасувати ухвалену постанову і не допустити введення граничної торговельної надбавки на пальне, «аби сфера продовжувала функціонувати та в ній зміцнювалися рівні правила гри».
«Про негативні наслідки такого регулювання асоціація завчасно попереджала уряд. Крім того, ринкова економіка не може базуватись на застарілих механізмах регулювання цін, та й риторичним є питання, який саме сигнал це може дати міжнародним інвесторам щодо прогнозованості регуляторної політики країни», – підсумували в ЕВА.
Контекст:
Кабінет Міністрів України на засіданні 14 березня встановив межу націнки на пальне в мережах автозаправних станцій (АЗС). Ціна літра дизельного пального не може зрости на більше ніж 7 грн, а бензину – на 5 грн. Обмеження вводять на автозаправних станціях у період дії карантину.
Співрозмовники видання enkorr в уряді заявили, що середня ціна дизельного пального на травень з урахуванням граничної націнки може становити 27,89 грн/л, а бензину – 30,22 грн/л.