Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
«З іншого боку, це державні компанії і керує ними держава. Якщо державу відірвати від управління держкомпанією, то буде прихована приватизація, тобто активи нібито належать державі, а користуватися ними буде менеджмент, не підконтрольний державі. Потрібен баланс: держава розпоряджається компанією, але міністри не мають прямого впливу. Ідея корпоративного управління, щоб Кабмін, міністри ставили стратегічні цілі для менеджменту компаній, але вручну управляти держвласністю ніхто не міг. Тобто створюється система показників і з’являється наглядова рада, яка контролює виконання показників та стратегічних цілей», – пояснив експерт.
Стратегічні цілі для НАК «Нафтогаз України» має визначити Кабмін, і одна з них – збільшення видобутку газу, переконаний він.
«Якщо ми говоримо про «Нафтогаз», який контролює компанію «Укргазвидобування», яка видобуває три чверті обсягу газу в країні, то показники з видобутку газу мають значення. Інша справа, що для НАК «Нафтогаз України» не було затверджено ніяких показників для компанії, там була тільки політика власності, що описує, для чого потрібна компанія «Нафтогаз», але конкретних показників перед менеджерами і наглядовою радою не поставили, і це питання до Кабміну – чому», – підкреслив Кухта.
Він додав, що якщо наглядова рада у державній компанії зобов’язана ефективно стежити за її роботою, то і компетенції членів наглядової ради мають відповідати профілю держкомпанії. Експерт зазначив, що невідповідність компетенцій профілям порушує стандарти Організації економічного співробітництва і розвитку, які закладено в основу реформи корпоративного управління.
«Реформа не завершена. Треба налагодити нормальну роботу державного сектору. Корпоративне управління – важливий інструмент переходу від ручного управління і великої корупції до стратегічного управління і мінімізації корупції. У багатьох випадках цей інструмент у країні погано імплементований. Але сама система корпоративного управління, з досвіду багатьох країн, працює і показує результат. Необхідно нормально застосувати інструмент корпоративного управління в державному секторі України», – підсумував Павло Кухта.
Контекст:
Кабінет Міністрів України оголосив про звільнення Андрія Коболєва з посади голови правління «Нафтогазу» 28 квітня. На його місце призначили Вітренка. 13 травня з ним підписали контракт на 12 місяців. Планують, що за пів року буде оголошено конкурс на посаду голови правління НАК.
29 квітня речник Державного департаменту США Нед Прайс нагадав про необхідність прихильності до реформ і про повагу до корпоративного управління в енергетичному секторі України.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль говорив, що Вітренка призначили відповідно до вимог українського законодавства.
Держсекретар США Ентоні Блінкен під час візиту в Київ 6 травня порушував питання зміни керівництва «Нафтогазу» на зустрічі зі спікером Верховної Ради Дмитром Разумковим, а також під час спілкування з представниками громадянського суспільства, бізнесу та антикорупційних органів. «Держсекретар не приховував шоку від руйнування корпоративного управління в «Нафтогазі», – говорила виконавча директорка Центру протидії корупції Дар’я Каленюк.
Юридично звільнити Коболєва безпосередньо Кабмін не міг. Тому розпустив наглядову раду «Нафтогазу». Кабмін своїм розпорядженням від 28 квітня достроково припинив повноваження незалежних членів наглядової ради НАК Бруно Лескуа, Людо Ван дер Гейдена, Клер Споттісвуд і представників держави в наглядовій раді – Наталії Бойко, Юлії Ковалів і Роберта Бенша. Згідно з рішенням Кабміну, із 30 квітня їх поновили на посадах, але не більше ніж на шість місяців.
Європейський союз, Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Світовий банк і Міжнародна фінансова корпорація (IFC) заявили про занепоктєння припиненням повноважень наглядової ради НАК «Нафтогаз України» з метою звільнення Коболєва. «Ми закликаємо керівництво України забезпечити, щоб критично важливі управлінські рішення на державних підприємствах ухвалювати цілком відповідно до основних принципів визнаних стандартів корпоративного управління», – ідеться в заяві.
Уряд повідомив, що за результатами засідання загальних зборів акціонерів «Нафтогазу» роботу наглядової ради і правління у 2020 році визнано незадовільною. У Кабміні зазначили, що чистий консолідований збиток групи компаній 2020 року становив 19 млрд грн, водночас у затвердженому урядом фінплані було передбачено отримання 11,5 млрд грн прибутку.
У «Нафтогазі України» назвали рішення Кабміну «юридичною маніпуляцією» і поверненням до ручного управління держкомпаніями.
Члени наглядової ради НАК «Нафтогаз України» подали заяви про дострокове припинення своїх повноважень. Вони висловили незгоду з оцінкою Кабміном роботи групи у 2020 році і відмовилися від пропозиції уряду попрацювати до обрання нового складу, оскільки призначення Вітренка створило конфлікт інтересів.
