«Для того, щоб сюди прийшов інвестор, ще до продажу необхідно провести всі необхідні заходи із вирішення накопичених питань. Тому що для них ризики будуть дуже суттєвими, – вважає він. – Держава повинна чесно сказати: ви вважаєте, що це підприємство не має майбутнього, і ви не використовуєте його технологічний потенціал? Ок, – скажіть це чесно, без обману, і продавайте цю землю. Але тоді Київ має отримати ці кошти, адже земля належить місту. Підприємство державне, земля належить Києву, відповідно, продаючи підприємство, ви маєте продавати його із землею. Тоді київська громада має вирішувати, яким чином ці кошти із проданої землі будуть використані».
Він додав, що Фонд держмайна зараз «продає невідомо що», оскільки разом із придбанням підприємства інвестор отримає і проблеми, зокрема з Києвом.
«Держава, якщо вона продає об’єкт, у нашому випадку підприємство, до продажу має вирішити питання із землею. З міською владою – питання викуплення землі. Щоб інвестор не займався вирішенням проблем земельних відносин. Вибачте, ви продаєте що? Стіни? Чи ви продаєте об’єкт? А об’єкт не існує без землі. Значить, із самого початку ви повинні були вирішити проблеми із землею. При цьому це ж стосується не лише цього об’єкта, а всіх, які виставляють на продаж. Спочатку вони повинні були б вирішити всі земельні питання», – підкреслив Кушнірук.
Експерт нагадав, що позаминулого року Київрада заявила про те, що викупить цех №5, оскільки земля під будівлею потрібна столиці для будівництва Шулявського шляхопроводу. ФДМ оцінив вартість об’єкта в 700 млн грн, у столичній міськраді вважали ціну завищеною. Ще однією проблемою він називає зобов’язання для інвесторів зберегти основний вид діяльності підприємства: виробництво машин та устаткування спеціального призначення – для виробництва автомобільних шин великого радіуса. У те, що потужності перевезуть на дочірнє підприємство в Жашків, Кушнірук не вірить.
«Їх просто вивезуть туди і залишать. Для розміщення виробництва потрібна велика кількість речей: відповідна система інфраструктури з електро- і водопостачанням, каналізація, транспортне сполучення, необхідні людські ресурси. Відповідно, це не повинні бути «люди із села», а люди зі знанням і досвідом», – заявив експерт у коментарі агентству.
Контекст:Кабмін передав завод «Більшовик» Фонду держмайна на приватизацію 3 березня 2020 року. «Українські новини» пишуть, що на заводі з кількох тисяч залишилося приблизно 230 працівників, підприємство має 500 млн грн боргу. «70% території заростає бур’янами, а обладнання розтягують на металобрухт. І щороку ПКМЗ отримує по 20% збитків. При цьому щорічно завод змушений платити 40 млн грн податку на землю», – ідеться в повідомленні інформаційного агентства.