26 травня в НАК повідомили, що Олена Осмоловська, Олена Зеркаль та Вадим Гламаздін вирішили завершити свою роботу у групі. Осмоловська понад п’ять років очолювала напрям комунікацій, згодом була директоркою зі зв’язків із державними регуляторними органами та зацікавленими сторонами групи «Нафтогаз». Гламаздін із грудня 2016-го був радником попереднього голови правління і представляв його у США. Зеркаль із січня 2020-го була радницею попереднього голови правління і представляла його у зв’язках зі стейкхолдерами.
«Лана (Олена Зеркаль. – «ГОРДОН»), Гламаздін, Осмоловська останнім часом більше займалися збереженням Коболєва у кріслі, ніж боротьбою проти ПП2 (російського транзитного газового проєкту «Північний потік – 2». – «ГОРДОН»). При цьому вони це робили через американських лобістів, через піар в Україні – за гроші «Нафтогазу», тобто за державні гроші», – написав експерт.
За словами Омельченка, часто захист Коболєва полягав в атаках на уряд.
«Тобто уряд атакували за кошти компанії, єдиним акціонером якої є уряд. Кампанія проти уряду на захист Коболєва зашкодила інтересам України. Критику вирваних із контексту дій уряду щодо звільнення Коболєва та наглядової ради використовували зокрема як виправдання м’якої політики щодо Росії, хоча насправді це пом’якшення відбулося задовго до дій уряду», – стверджує він.
Директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова вважає, що напрям протистояння з російським «Газпромом» було провалено.
«Усупереч враженню, яке склалось у багатьох, Лана Зеркаль не має відношення до Стокгольмського арбітражу проти «Газпрому». Лана займалася іншими процесами у МЗС. Гламаздін не був ідеологом, головним або єдиним рушієм санкцій США. Він долучився до НАК після роботи з [Арсенієм] Яценюком, коли той пішов із посади прем’єр-міністра, і на той час НАК уже працював у напрямі американських санкцій. Гламаздін відповідав за зв’язок з американськими лоббістами, це була переважно адміністративна робота», – вважає Володимир Омельченко.
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=2315157178616455&id=100003665867954
Контекст:
Кабінет Міністрів України оголосив про звільнення Коболєва з посади голови правління «Нафтогазу» 28 квітня. На його місце призначили Юрія Вітренка. Строк його повноважень – один рік.
Наступного дня, 29 квітня, речник Державного департаменту США Нед Прайс нагадав про необхідність прихильності реформам і про повагу до корпоративного управління в енергетичному секторі України.
Уряд повідомив, що за результатами засідання загальних зборів акціонерів «Нафтогазу» роботу наглядової ради і правління 2020 року визнали незадовільною. У Кабміні зазначили, що чистий консолідований збиток групи компаній 2020 року становив 19 млрд грн, водночас у затвердженому урядом фінплані планували одержати 11,5 млрд грн прибутку.