«Експортери брухту приводили безліч аргументів, чому потрібно зберегти експорт: це і доходи бюджету, і сплата податків, і розвиток галузі. Утім, як виявилося, за всіма цими пафосними словами криється банальне виведення грошей в офшори. Тільки за рекордний липень 2021 року експортери брухту залишили на офшорних рахунках не менше $8 млн. А за весь рік ця цифра сягне $100 млн! Це різниця між реальною світовою ціною і тією, яку брухтовики вказали в митних деклараціях», – пише видання.
За даними з митних баз, які опинилися в розпорядженні редакції, ціни, задекларовані експортерами брухту, у переважній більшості випадків становлять $300–350 за тонну, дуже рідко дотягаючи до $400 за тонну, тоді як котирування на світових ринках становили $470–500 за тонну і вище.
«По суті, сировинники в липні на кожній тонні експортованого брухту «взули» державу в середньому на $85. І тут виникає закономірне питання і до податкової, і до митниці, чому відсутній контроль за рівнем цін і відбуваються такі кричущі розриви при декларуванні? А якщо продовжувати, то цілком логічним було б перевірити, чи зайшла взагалі в Україну валюта за цими експортними контрактами або весь заробіток осів в офшорах?» – зазначає редакція.
Так звана «оптимізація» оподаткування під час експорту брухту дозволяє заготівельникам не платити податок на прибуток вже в Україні, а також виводити з галузі кошти, які могли б бути спрямовані на інвестиції в обладнання і збільшення брухтозбору, пишуть автори статті.
«Махінації брухтовиків наносять не тільки прямий збиток для бюджету України, а й непряму шкоду. Експорт вимиває з країни найціннішу сировину, яка критично важлива для декарбонізації промисловості. Кожне підприємство, що використовує брухт у виробничому процесі, стає перед дилемою: або забруднювати навколишнє середовище іншими технологіями, або зупинитися через відсутність металобрухту. Ну а за цим логічно випливають скорочення робочих місць, ВВП України, втрати податкових відрахувань до бюджетів різних рівнів. Тому різке зростання експорту брухту чорних металів – це не просто загроза для металургів, а загроза для економічної безпеки України», – резюмував видання.
Контекст:
«Мінпром» повідомляв із посиланням на дані Держмитниці, що експорт українського брухту зростає із середини весни: у квітні він становив 38 тис. тонн, у травні – 60 тис. тонн, у червні – 85 тис. тонн.
У червні 2021 року об’єднання підприємств «Укрметалургпром» і профільна асоціація «Укртрубопром» звернулися до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з проханням ввести тимчасову заборону на експорт брухту з України до 31 грудня 2023 року.
Металургійний комбінат «АрселорМіттал Кривий Ріг» підтримав цю ініціативу.
«Металургпром» повідомляв, що Єврокомісія розглядає ініціативу Європейської сталеливарної асоціації Eurofer – вона просить обмежити експорт брухту до країн, які не відповідають екологічним стандартам Євросоюзу. Якщо рішення ухвалять, вивезення брухту в Туреччину, Єгипет, Пакистан і Індію буде зупинено.