Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
«Shell сьогодні оголосила про намір поетапно відмовитися від участі в усіх російських вуглеводнях, включно із сирою нафтою, нафтопродуктами, газом і скрапленим природним газом», – ідеться в заяві.
Як перший крок компанія негайно припинить спотові закупівлі російської сирої нафти й закриє станції техобслуговування, а також припинить будь-які операції з авіаційним пальним та мастильними матеріалами в Росії.
«Ми гостро усвідомлюємо, що наше рішення минулого тижня придбати партію російської сирої нафти для перероблення в такі продукти, як бензин та дизельне пальне, було неправильним. Ми шкодуємо», – сказав генеральний директор Shell Бен ван Берден.
Компанія зобов’язалася якнайшвидше «змінити ланцюжок постачання сирої нафти, щоб відмовитися від російських обсягів». Водночас Shell наголошує, що на це можуть знадобитися тижні «і це може призвести до зниження пропускної спроможності на деяких наших нафтопереробних заводах».
Через акт воєнної агресії РФ проти України Shell 28 лютого оголосила про вихід з усіх спільних проєктів із російським «Газпромом», зокрема із проєкту будівництва трубопроводу «Північний потік – 2». 4 березня стало відомо, що компанія закупила партію російської сирої нафти.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба розкритикував це рішення.
«Мені сказали, що Shell учора таємно купила російську нафту. Одне запитання до Shell: російська нафта не пахне вам українською кров’ю? Я закликаю всіх свідомих людей у всьому світі вимагати від транснаціональних компаній розірвати всі ділові зв’язки з Росією«, – заявив Кулеба 5 березня.
Контекст:
Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ в Україну. Він заявив, що мета РФ – «демілітаризація та денацифікація України». Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об’єктах. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки та лікарні. РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню «Град» і «Ураган», завдає авіаударів.
Точна кількість жертв російської агресії наразі невідома. Українська влада повідомляла, що станом на 28 лютого загинуло 352 мирні жителі, поранення дістало 2040 осіб (новіших даних влада не публікувала). Відомо, що серед загиблих в Україні – 38 дітей. Про втрати серед українських військовослужбовців президент України востаннє говорив 25 лютого – протягом першого дня війни, за його інформацією, загинуло 137 військовослужбовців.
Втрати російських окупантів станом на 8 березня становили понад 12 тис. осіб убитими, пораненими та полоненими. Також, за даними Генштабу, РФ втратила за цей період 303 танки, 1036 бойових броньованих машин, 120 артилерійських систем, 56 реактивних систем залпового вогню, 27 засобів протиповітряної оборони, 48 літаків, 80 вертольотів, 474 одиниці автомобільної техніки, три судна, 60 цистерн із паливно-мастильними матеріалами та сім безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня.
27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, висунувши вимогу «притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду задля виправдання агресії». Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну, а 3 березня повідомив про початок розслідування. 7 березня в суді ООН у Гаазі розпочалися слухання за позовом України до Росії про геноцид.
Через вторгнення РФ в Україну західні країни ввели проти Росії санкції, зокрема персональні проти Путіна. Після введення санкцій у Росії оновилися історичні максимуми падіння курсу рубля щодо євро та долара. Санкційні заходи призвели до обвалу економіки країни-агресора. Санкції мають намір розширювати й надалі.
