«Мільярди. Причому навіть не гривень. Потенціал цього законопроєкту оцінюють у $2 млрд для бюджету. Це якраз ті гроші, яких не доплачують бізнеси, що використовують нерівні умови оподаткування», – зазначив Гетманцев.
Він розповів, чиїх саме інтересів торкнеться новий закон у разі його ухвалення Радою.
«Добувачі різних руд, виробники курятини, будівельники. На 5% індексуються ставки всіх податків, які стягують в абсолютних величинах. Також змінимо деякі норми адміністрування акцизів. Наприклад, адміністрування місцевого роздрібного акцизу переводимо на рівень виробника. Сільськогосподарські землі, які обробляють «начорно», запропонуємо вивести «вбілу» – наступаємо на мозоль «чорним» аграріям», – наголосив Гетманцев.
За його словами, ухвалення податкового закону – «досить серйозне завдання», до документа перед його голосуванням Радою в другому читанні подали рекордні 11 400 правок.
«Звичайно, припускали [опір]. І він не завершиться, тому що кожен день без цього закону приносить бізнесу надприбуток, – сказав Гетманцев. – У ньому йдеться про великий бізнес, але не тільки олігархічний. Наприклад, будівельний бізнес має податкове навантаження втричі менше, ніж інші галузі, скажімо, те саме сільське господарство. В Україні створили для будівельників певний офшор… Так не має бути у країні, яка воює».
Контекст:
1 липня Рада ухвалила законопроєкт у першому читанні. Документ зареєстрували у Верховній Раді 2 червня, його ініціатором став Кабінет Міністрів. Законопроєкт передбачає підвищення податків фактично в усіх сферах економіки.
Документ розробляло Міністерство фінансів. Уряд схвалив його на засіданні 12 травня. У Кабміні вважають, що зміни дадуть можливість збирати до державного бюджету додатково понад 60 млрд грн на рік. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль стверджував, що нововведення торкнуться тільки великого бізнесу і не стосуватимуться загальнодержавних податків для людей, а також малого та середнього бізнесу.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) розкритикувало законопроєкт, у відомстві зазначили, що він містить корупційні чинники та низку інших порушень, тому його треба суттєво доопрацювати. Висновок експертизи НАЗК опублікувало на своєму сайті 8 червня.
Європейська бізнес-асоціація, Американська торговельна палата в Україні та Спілка українських підприємців назвали цей законопроєкт «спробою зійти зі шляху цивілізованого розвитку економіки».