«Нам треба робити щось таке шалене з нашою національною пам’яттю, що треба так збільшувати апарат і його витрати?» – запитав Гетманцев.
За словами нардепа, УІНП «брав участь у вшануванні пам’яті нацистів». Він пов’язав це з дивізією СС «Галичина».
«Спробами віднайти давніх героїв, що відбувається в УІНП, які забруднені співпрацею із СС, є абсолютно неприйнятними – я проти цього категорично виступаю. […] Мені б не хотілося, щоб ці гроші витрачалися на пам’ять есесівців», – заявив Гетманцев.
Він вважає, що ліквідовувати сам інститут не потрібно.
Очільник УІНП Антон Дробович прокоментував слова Гетманцева 22 вересня у Fаcebook.
«Мене дивує і засмучує непрофесійність і маніпулятивність таких заяв. Людина серйозна, очолює комітет, наче мала б слідкувати за коректністю своїх слів, а розповідає про збільшення видатків на апарат інституту. Це просто не відповідає дійсності. Тобто депутат навіть не розібрався, а вже категорично виступає проти. Класика, як у тій радянській історії про критику роману Пастернака «Не читал, но осуждаю«, – написав Дробович.
Він підкреслив, що збільшення витрат передбачено «на капітальні видатки, а не на апарат».
«Якщо бути конкретним, то на створення архіву національної пам’яті, який має нарешті зробити доступною найбільшу у світі відкриту збірку документів комуністичного тоталітарного режиму. Більше тільки в Москві, але там усе закрито і ще не скоро люди побачать правду з архівів», – пояснив Дробович.
За його словами, поліпшити національну пам’ять УІНП може «дуже просто – дати людям нарешті вільний доступ до документів про злочини тоталітарних режимів, включно з нацистським».
«Що стосується закидів народного обранця щодо «вшанування героїв СС», то це взагалі нісенітниця. Ми не витратили жодної копійки на такі речі. Інститут категорично засуджує націонал-соціалістичний тоталітарний режим», – підкреслив Дробович.
https://www.facebook.com/anton.drobovych/posts/3198045667085119
Контекст:
Український інститут національної пам’яті – координований Кабінетом Міністрів центральний орган виконавчої влади, який займається реалізацією державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам’яті.
15 вересня Кабмін затвердив і зареєстрував у парламенті проєкт держбюджету на 2022 рік. 21 вересня Рада взяла його до розгляду.
Як сказав на засіданні Кабміну міністр фінансів Сергій Марченко, доходи передбачено на рівні 1,278 трлн грн, витрати – 1,466 трлн грн. Ці показники держбюджету відрізняються від даних, опублікованих на сайті Ради. У документі доходи держбюджету передбачено на рівні 1,267 трлн грн, витрати – 1,442 трлн грн.
На сферу культури та мистецтва, згідно із проєктом, передбачено витратити 13,5 млрд грн.