Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Американська компанія Bugcrowd дібрала висококваліфікованих фахівців у галузі кібербезпеки, які шукали уразливості в застосунку. Нічим це не закінчилося
– Ще восени минулого року міністр цифрової трансформації Михайло Федоров оголосив, що той, хто зламає «Дію», одержить мільйон як подарунок. Це комусь удалося?
– Було два тестування з безпеки, які не виявили уразливості. Державна система захисту інформації видала сертифікат, який підтверджує, що технічно ми відповідаємо всім вимогам. У грудні минулого року американська компанія Bugcrowd організувала Bug Bounty. Дібрала висококваліфікованих фахівців у галузі кібербезпеки, які шукали уразливості в копії застосунку. Нічим цей захід не закінчився. Виявили лише кілька технічних багів найнижчого рівня, які не становлять небезпеки для користувачів.
У травні в нас вийшло оновлення «Дії», з’явився «Дія.Підпис» і стартував новий Bug Bounty на пів року – до 27 січня. Знову шукають уразливість. Абсолютно будь-яка людина може зареєструватися на американській платформі Bugcrowd, одержати копію «Дії» (це важливо, у копії немає справжніх користувачів і доступу до реєстрів, а є 2 млн згенерованих користувачів) і шукати уразливість. Якщо знайде, здобуде приз.
– Виходить, мільйона ще ніхто не одержав?
– Ні.
– А охочих було багато?
– Менше, ніж ми розраховували – приблизно 100 учасників. Виявлено невеликі баги, пов’язані не з витоком даних, а з роботою самого застосунку. І більше нічого.
– Що за історія вийшла із шахрайством, де для передання документів використовували «Дію»?
– Це стало можливим не завдяки зламу «Дії», а тому що в шахраїв опинилися підроблені документи людини. Використовуючи їх, вони змогли відкрити рахунок у БанкID і створити електронний ключ. Це дало змогу шахрайці поділитися копією документів через «Дію». Але суть у тому, що мікрофінансова організація, яка видавала кредит, недбало поставилася до перевірки даних клієнта і вдалася до прямого порушення інструкції.
Потрібно було переконатися, що заявник саме та людина, тобто провести відеоверифікацію. Поліція затримала шахрайку, яка в такий спосіб обікрала 40 осіб, але лише один раз вона використала «Дію». Тут комплексна проблема – дисципліни фінустанов. Але з нашого боку порушень не було.
Ми вийшли на гарну швидкість і, сподіваюся, до кінця року зможемо реалізувати головні послуги, пов’язані із життєвими ситуаціями — субсидіями, пенсіями тощо
– У якому стані зараз «Дія»? Це межа того, що хотіли й планували досягти?
– Ми набрали потрібний темп. Трохи менше ніж два роки тому «Дія» була абсолютно новим продуктом, було складно, доводилося переконувати, допомагати модернізувати. Ми чогось хотіли від усіх міністерств та організацій, а в них була робота у власному форматі, у своїх інструкціях і нормативці. Але зараз тенденція змінилася. У нас є злагоджена спільна робота, і ми нарешті рухаємося в тому темпі, який хотіли. Запущено 70 послуг на порталі і 12 – у мобільному застосунку.
У чому різниця? Для більшості держпослуг потрібен електронний ключ, у мобільному це не зовсім зручно, адже електронний ключ необхідно зберігати на захищеному носії. Тому пріоритет віддали порталу. Але після того, як ми запустили «Дія.Підпис», з’явилася можливість надавати послуги в мобільному форматі. Тобто портфель послуг визначають із погляду доцільності. Скажімо, документи, які бажано мати під рукою, – у мобільному застосунку. А на порталі це не зовсім потрібно.
– Якщо уявити цілковиту готовність «Дії», то де відносно цієї точки ми зараз перебуваємо?
– Ми успішно пройшли базовий етап, перебуваємо приблизно в першій третині шляху, вийшли на гарну швидкість і, сподіваюся, до кінця року зможемо реалізувати головні послуги, пов’язані із життєвими ситуаціями – субсидіями, пенсіями тощо. Тоді можна говорити, що пройшли великий шматок роботи і закрили основні потреби людей. А далі запускатимемо менш популярні послуги та вдосконалюватимемо те, що є.
– І над чим саме ви зараз працюєте?
– Послуги щодо РАЦС. Це не тільки укладення шлюбу, але і свідоцтва про народження і смерть, розірвання шлюбу, видавання копій документів тощо.
Наступний напрям – пенсії. Можливість подавання документів про вихід на пенсію й усе, що із цим пов’язано.
Соціальні послуги, зокрема допомога самотнім матерям.
Після того, як у травні ми запустили пілот зі зміни місця реєстрації, ведуть роботу з Державною міграційною службою, щоб покрити 100% території України цією послугою. Річ у тому, що частину послуг опрацьовують не централізовано, вона прив’язана до територіальних громад. Після реформи децентралізації кожну з них необхідно окремо під’єднувати до реєстру ДМС, щоб реєструвати місце проживання. Це досить об’ємний процес щодо впровадження.
Удосконалюватимемо послуги з водійського напряму. Частина вже готова, але потрібна верифікація, заміна водійського посвідчення.
Також ми хочемо всі податкові пільги перевести в «Дію». І вже восени запустимо якийсь пул сервісів.
Загалом у країні 2,5 тис. послуг, без урахування ЖКГ та іншого. Із погляду кількості ми не сильно просунулися. Але реінжиніринг, який ми проводимо, передбачає скасування деяких довідок і послуг. Тож, сподіваюся, послуг із часом стане менше ніж 2,5 тис.
Послуга в «Дії» ніколи не з’являється в тому вигляді, у якому вона була на папері. Ось приклад – відкриття ФОП. У папері для відкриття ФОП на спрощеній системі було 58 полів, на порталі – спочатку 14 (тому що частину полів передзаповнено або інформація підтягувалася з інших реєстрів), потім 12, 10, і тепер узагалі послуга стала автоматичною. Не більше ніж сім хвилин витрачають на надсилання заяви.
Другий приклад – реєстрація. Особливі труднощі виникали в чоловіків, адже треба йти у військкомат, проходити медкомісію, виписуватися, прописуватися… Ми кардинально змінили логіку: запитуємо вік людини, наявність військового облікового документа, він указує його серію, номер, і ми всю інформацію передаємо в Міноборони.
Приклад із виплатою допомоги 8 тис. грн: усього одне поле – вкажіть номер рахунку, куди переказувати гроші, а в системі автоматично формується повноцінна заявка, яку надсилають у соцфонд.
Тобто головна цінність у тому, що ми максимально спрощуємо одержання послуги та оформлення заявок.
– Як на «Дію» впливає низький рівень життя в регіонах і слабке охоплення інтернетом?
– Одна з головних цілей Мінцифри – 100% послуг в електронному вигляді, а друга – 95% доріг і шляхів покрити інтернетом. Торік перерозподілили частоти, що дало змогу за допомогою однієї вежі покрити мобільним зв’язком та інтернетом велику площу. Мобільні оператори домовилися між собою використовувати одну вежу на двох, що сильно здешевлює встановлення обладнання. Отже, зростає покриття і з часом послуги стануть доступними більшій кількості людей.
Технічне оцінювання, яке пройшли електронні «ковідні» сертифікати в «Дії», підтвердило, що все працює коректно. Залишилося політичне визнання
– Сертифікати щодо вакцинації проти коронавірусу зараз – це папір із печатками і підписами лікарів. У вимогах МОЗ прописано, що на сертифікаті має бути особистий підпис і печатка лікаря, печатка установи. Як це можливо в електронному вигляді?
– Класичний сертифікат про вакцинацію як документ було описано ще в 1950-ті роки. Такі самі сертифікати оформляють і на щеплення проти малярії й інших інфекцій для закордонних поїздок. Форми документа не змінювали.
Щодо цифрового сертифіката («ковідного» сертифіката), поясню на прикладі закордонного паспорта: у будь-якій країні можна зчитати інформацію і перевірити справжність паспорта. Дані зашито в чипі паспорта і підписано своєрідним електронним ключем. Коли прикордонник сканує паспорт, він підтверджує достеменність ключів. Така сама історія і з «ковідними» сертифікатами. Вони міститимуть QR-код, де зашито інформацію про щеплення. Що важливо: не потрібно під’єднання до інтернету, досить завантажити або роздрукувати свій QR-код – у ньому є інформація про ключі, відповідно, на кордоні в будь-якій країні світу можна сканувати код і перевірити достеменність інформації.
– Мінцифри повідомило, що технічна розробка «Дії» – EU Digital COVID Certificate – успішно пройшла технічне оцінювання в ЄС. Що це означає для нас?
– Ми створювали «ковідні» сертифікати за європейськими нормами, щоб потім не шукати можливостей інтеграції. Ми використовуємо міжнародну систему електронних ключів – отже, прикордонник країни, під’єднаної до цієї системи, може прочитати наш код. Технічне оцінювання, яке пройшли електронні «ковідні» сертифікати в «Дії», підтвердило, що все працює коректно. Залишилося політичне визнання – підписати міжнародні договори.
– Як «Дія» спілкується з іншими держсервісами, наприклад, із Helsi у сфері охорони здоров’я та вакцинації?
– Здебільшого ми використовуємо безпечний шлюз для обміну даними між різними реєстрами. Ми хочемо трохи змінити логіку деяких послуг у сфері охорони здоров’я, наприклад, у справі підписання декларації із сімейним лікарем. Це в найближчих планах.
Щодо електронного лікарняного, ми переконані, що він не має бути клопотом людини. Медустанова, яка стежить за здоров’ям та оформляє лікарняний, роботодавець і соціальний фонд мають обмінюватися інформацією між собою автоматично. У цьому і є логіка Paperless, до якого ми рухаємося. Коли людина не бере участі у процесі обміну даними між держорганами.
Частина компаній впиралася, мовляв, почекаємо повноцінного визнання «Дії». Але після того, як їхні конкуренти підписали з нами договір, активніше долучилися до інтеграції
– Що буде із Центрами надання адміністративних послуг, адже, по суті, вони не дуже потрібні в режимі Paperless, а на їх створення витратили багато грошей?
– Вони залишаться, частина з них перетвориться на центри «Дії», що вже відбувається. Працюючи над діджиталізацією, ми не хочемо дискримінувати людей, які не бажають користуватися смартфонами, інтернетом, онлайн-інструментами. У них просто з’явилася можливість комфортніше одержати послугу офлайн у центрах адмінпослуг. Плюс послуги онлайн знімають навантаження з держреєстраторів. Вони зможуть працювати ефективніше. Наприклад, торік було відкрито майже 250 тис. фізосіб-підприємців (ФОП). За підрахунками, завдяки автоматизації на цьому можна було б заощадити 43 роки робочого часу реєстраторів.
– Прем’єр-міністр Денис Шмигаль анонсував, що паперів не стане протягом трьох місяців. Що це означає для пересічного українця?
– Усім нам хочеться швидше бігти вперед. За три місяці відбудеться імплементація закону про особливості надання публічних електронних послуг, підписаного президентом. Це тільки початок шляху в Paperless. Попереду багато роботи. Але закон робить цифровізацію незворотною і дає змогу набрати велику швидкість.
– А після зміни влади можливий буде відкат до папірців?
– «Дія» зібрала максимальну підтримку як бренд. Кількість людей, які користуються цим інструментом, настільки велика, залучено всі органи влади на всіх рівнях, тому ми впевнені, що це назавжди.
Періодично виникають кумедні ситуації, коли публічна людина анонсує появу сервісів у «Дії» навіть до того, як ми з нею це почали обговорювати. Гарний індикатор – люди, які ще два роки тому були далекі від діджиталізації, уже хочуть рухатися в цьому напрямі.
– Ми розуміємо, що в нас відразу все добре не буває. Коли з’явилися електронні водійські посвідчення, однаково рекомендували возити паперові із собою. Які запобіжники передбачено?
– У нас є так званий нормативний інжиніринг, коли ми працюємо над зміною чинних і розробленням нових законів, щоб цифрові послуги запроваджували і вони працювали. У мене в підпорядкуванні відділ запровадження, який постійно моніторить ситуацію.
Є великі компанії, які самі пропонують співпрацювати, а є ті, до кого ми йдемо й переконуємо їх провести з нами інтеграцію та працювати із цифровими документами. Процес ми запустили минулої осені, і сьогодні під’єднано 500 компаній – банки, торговельні мережі, держорганізації.
Наприклад, одними з перших інтегрувалися з нами «ПриватБанк», «Монобанк», «Укрпошта» і «Нова пошта». Поштовим компаніям це необхідно не тільки для видавання посилок, але і якщо посилка дорожча ніж 5 тис. грн – для фінмоніторингу надають копію паспорта.
Частина компаній впиралася, мовляв, почекаємо повноцінного визнання «Дії». Але після того, як їхні конкуренти підписали з нами договір, активніше долучилися до інтеграції. Наприклад, першою торговельною мережею, яка приймає документи в «Дії», стала АТБ. Щойно це було оголошено, інші мережі активно пішли на контакт.
– Доступ до яких саме документів дістають торговельні мережі і як?
– Ідеться про перевірку віку під час продажу сигарет, алкоголю. Інтегровані з нами магазини зчитують штрих-код вашого паспорта в «Дії». І одержують тільки базову інформацію: паспорт справжній, людині є 18 років, можуть ще побачити ваше фото.
Потенційний економічний ефект цифровізації 17 державних послуг у семи сферах становить майже 495 млн грн на рік
– Як ви оцінюєте антикорупційний ефект «Дії»?
– Є два шляхи боротьби з корупцією завдяки запровадженню електронних послуг. Перший, зрозумілий людям – побутова корупція: не стояти у черзі, отримати довідку, швидше розв’язати побутові питання тощо. Іноді на місцях це стає предметом маніпуляції, людині навмисне створюють перешкоди, маніпулюють нею, щоб вона заплатила. Коли запускають електронні послуги, а тим паче коли їх надають автоматично, більше немає можливості просити в людини гроші за сприяння.
Другий момент. Ми працюємо над держреєстрами, удосконаленням їхньої безпеки, і це становить вагоміший антикорупційний ефект. Буквально нещодавно розв’язали ситуацію з реєстром моряків. Там значна сума витікала повз бюджет. Ще гіршою була ситуація з будівельним реєстром. Він був у Німеччині у приватних руках. Як таке взагалі було можливим? Питання залишилося відкритим. СБУ привезла реєстр, ми зібралися розгортати його тут, і з’ясували, що там немає базових речей.
Наприклад, є таке поняття, як логування, коли є чіткий перелік людей, які мають право працювати з реєстром, і фіксують історію всіх змін. Там нічого цього не було. Приклад такий: найпростіший дозвіл опрацьовували автоматично 10 днів. Але про це нікому не було відомо. Клієнт подавав заявку, її притримували, спеціально навчена людина телефонувала клієнту і пропонувала розв’язати питання за гроші, клієнт платив і отримував документ. Хоча він і так міг його отримати. Тут величезний антикорупційний ефект.
Потенційний економічний ефект цифровізації 17 державних послуг у семи сферах становить майже 495 млн грн на рік. А потенційний антикорупційний – це економія на хабарях – 841 млн грн на рік.
Коли ми ліквідували корупційну складову в галузі містобудування завдяки запровадженню Єдиної державної електронної системи, то заощадили державі 3 млрд грн на рік. А завдяки ліквідації «податкових скруток» бюджет одержує 2 млрд грн додаткових надходжень щомісяця.
Зараз уже і на державному рівні нас починають сприймати як IT-країну
– Багато хто говорить про поліпшення інвестиційного клімату, залучення іноземних айтішників. Але поки швидко, зручно й в інтернеті винятково для громадян України?
– Іноземні громадяни в Україні ще не можуть одержувати онлайн-послуги. Основа електронних послуг – обмін даними між реєстрами. Про іноземців у нас по суті немає жодних даних. Тільки після відкриття ФОП з’являються відомості про місце його проживання, номер свідоцтва та ІПН. А оскільки немає інформації, ми й особливих послуг надати не можемо. Виняток – податкові послуги.
– Але ми говоримо: приїжджайте, айтішники світу, до нас, буде вам щастя. Гарна декларація про найшвидшу реєстрацію бізнесу. Але за фактом для іноземця це не три хвилини, а кілька днів, купа грошей і головного болю.
– У нас із цієї теми триває інший процес, який безпосередньо не пов’язаний із «Дією». Розробляють проєкт «Е-резидентство» якраз для розв’язання цієї ситуації.
Основна цінність продукту «Е-резидентство» – створення умов і можливостей іноземцям зареєструвати себе в Україні як ФОП дистанційно. Послуга на етапі експерименту буде безоплатною, а сам процес надання особливого статусу е-резидента – повністю автоматизованим. Подавання заявки, перевірка документів, реєстрація ФОП, відкриття рахунку, подавання податкових декларацій – усе буде дуже схожим на сервіс, який ми зробили для українців, і так само зручно, швидко та безпечно, без купи грошей і головного болю.
Людина заповнює заяву про надання статусу е-резидента на спеціальному порталі, який частково перегукуватиметься з «Дією», проходить перевірку уповноважених органів, одержує електронний підпис у консульстві і також доступ в особистий кабінет на «Дії». Там вона зможе зареєструвати ФОП, платити податки і дістане базовий набір функцій. У нас уже є бачення про створення мультимовної версії «Дії» й інших сервісів, адаптованих під потреби іноземців.
– «Дія» – зручний інструмент, і, ймовірно, уже хтось просить поділитися досвідом і напрацюваннями?
– Є зацікавленість кількох країн запустити аналогічні продукти в себе. Вони наразі з нами в комунікації. Об’єктивно багато держав усе ще жорстко застрягли в папері. Це стосується і таких розвинених країн, як США, де все ще користуються факсами. Продукти, якими ми вже користуємося щодня, для них ще дуже далекі.
Ми в Києві вже майже не розплачуємося готівкою, а у США, крім великих розвинених міст, майже ніде не використовують Apple Pay. Минулої осені на Diia Summit представник компанії Apple сказав, що якщо запустити у США хоча б половину з того, що ми зробили, це буде грандіозний прорив.
Є такі країни, як Естонія, які 20 років тому почали розвивати електронні послуги в інтернеті. У нас було велике відставання від них. Ми перескочили відразу кілька сходинок – запропонували не тільки вебпортал, а й мобільний застосунок. Торік приїжджала делегація з Естонії, вони визнали наші досягнення і просили розповісти, як розвивати саме мобільний застосунок.
Україна – не найбагатша країна. Єдине, що тут може допомагати бізнесу зростати, – постійне поліпшення сервісів. Зараз уже й на державному рівні нас починають сприймати як IT-країну.
Електронний банкінг – теж великий український прорив. Такі послуги мало де зустрінеш. Наприклад, оплата проїзду в метро є тільки у двох країнах світу, одна з них – Україна. У колисці банківської справи, Швейцарії, щоб поповнити картку, треба віднести гроші в банк і три дні чекати на зарахування. Там немає такого, як у нас у «Приват24».
«ПриватБанк» – найбільший партнер компанії Apple у світі. Це єдиний банк у світі, який придумав і запустив послугу вибору обкладинки для картки, з якої вона відображатиметься в Apple Pay і Google Pay. Банківська сфера України з електронних сервісів – номер один у світі. За нами по п’ятах іде Росія. За рік після нас росіяни створили своє мінцифри і так само його назвали. Ми моніторимо новини за тегом «Мінцифри» і періодично бачимо російські повідомлення. Вони йдуть за слідами наших новин, постів, послуг. Так, вони збираються робити в мобільному застосунку водійське посвідчення, паспорт, техпаспорт. Аналогічна ситуація в банкінгу – російський «Сбербанк» вкладає великі гроші в розвиток електронних сервісів.
