«Наша країна хаотично реагує на виклики, і тому невідомо, коли відчує під ногами твердий ґрунт. Якщо Україна на владному рівні не позбудеться архаїчного ставлення до бізнесу, толеруватиме корупцію й заохочуватиме дилетантство, коронакриза й зовнішньо-політичні чинники можуть поставити хрест на перспективах економічного відновлення та росту», – зазначив він.
Експерт нагадав, що падіння світової економіки торік становило 4,4%, обсяг світової торгівлі знизився на 9,2%, глобальні потоки прямих іноземних інвестицій скоротилися на 40%. Водночас в Україні економіка скоротилася на 4%.
«Виявляється, пандемія завдала нашій економіці менш дошкульного удару, ніж у багатьох розвинених країнах. За даними Державної служби статистики, українська економіка у 2020 році скоротилася на 4%, а обсяг ВВП становив 4194 млрд грн. Найсуттєвішим було скорочення інвестицій, яке становило 24,4%, натомість споживання домашніх господарств збільшилося на 1,6%. Минулорічний індекс промислової продукції становив 94,8% до показника 2019 року», – перерахував Гмирін.
Він додав, що найбільше скорочення доданої вартості 2020 року було зафіксовано в готельно-ресторанному бізнесі (-28,5%) та інших видах послуг (-23,1%), але активні державні витрати зумовили зростання в будівництві на 5,2% , зростання фіксували також у торгівлі (+4,9%), охороні здоров’я (+ 2,2%) і деяких інших сферах.
«МВФ назвав три ключові фактори, які вплинули на стан економіки України у 2020 році. Перший і найочевидніший – обмежувальні заходи уряду. Україна ввела карантин другою в Європі, що допомогло уникнути яскраво вираженою першої хвилі пандемії. Другий – зниження експортних цін і зовнішнього попиту. Третій – падіння переказів із-за кордону від так званих заробітчан. За даними Міністерства економіки України, починаючи з червня 2020 року, економічна ситуація в Україні поступово почала покращуватися на тлі пом’якшення карантинних обмежень та стимулюючих програм уряду», – зазначив юрист.
Світовий банк підвищив прогноз зростання ВВП України 2021 року до 3,8%, тоді як на початку січня він оцінював ці перспективи на рівні 3%, написав експерт.
«Помірне відновлення економіки України у 2021 році експерти Світового банку пояснюють низькими темпами вакцинації населення проти COVID-19, сумнівною економічною політикою щодо поліпшення інвестицій і забезпечення макроекономічної стабільності, повільними темпами структурних реформ. Світовий банк очікує, що у 2021–2022 роках інфляція в Україні становитиме 5%, у 2023-му – 5,8%. Чистий приплив прямих іноземних інвестицій у 2021 році має збільшитися на 2,4%, у 2022 році – на 2,6%», – додав Гмирін.
Водночас Міністерство економіки очікує, що в першому кварталі 2021-го показник ВВП знизиться на 2,5–3%, але вже у другому кварталі економіка країни зросте на 7%, Нацбанк передбачає, що в першій половині року інфляція тимчасово прискориться і вийде за межі цільового діапазону 5%, а протягом року становитиме 7%. Для відновлення економіки аналітики Світового банку радять країнам проводити ефективні протиепідемічні заходи і допомагати вразливим категоріям населення, підкреслює експерт.
«Перед Україною стоїть і третє, не менш важливе завдання – проведення комплексних реформ, які б додали поступу країні, зробили незворотніми її європерспективи. І ключовими, на моє переконання, тут мають бути реформи судочинства й системи оподаткування. Не секрет, що наявність масштабної корупції в судових органах ставить хрест на будь-яких спробах держави залучити до країни іноземних інвесторів. Корумпований суд – це відсутність гарантій прав власності, це незахищеність бізнесу перед рейдерством із боку конкурентів і з боку окремих державних органів», – переконаний він.
Окрім того, архаїчна податкова система вже кілька десятиліть тримає економіку України «за ноги» і не дає їй зробити ривок, вважає Гмирін.
«Податкові органи асоціюються у підприємців із багатоголовим монстром, якому щоразу треба сплачувати данину. Але так не повинно бути. Сучасні податки мають спонукати бізнес до розвитку, підтримувати його в разі виникнення форс-мажорних обставин, на кшатлт пандемії. Тож нам слід лібералізувати систему оподаткування й знизити податкові ставки. Необхідно запровадити податок на виведений капітал і провести безумовну єдиноразову амністію тіньових капіталів. Ми маємо створити систему доступного й прозорого електронного адміністрування бізнесу на основі big data. Податкова реформа – це також ліквідація низки дублюючих фіскальних органів із роздутим штатом і створення на їхній базі єдиної централізованої служби. Це й реформа митної системи – ліквідація «сірих» схем імпорту товарів та перекриття контрабанди імпорту, що дозволить суттєво збільшити надходження до бюджету», – написав експерт.
Юрист вважає, що додатковим імпульсом для економічного зростання можуть бути державні програми стимулювання економіки, оскільки капітальні інвестиції в інфраструктуру і будівництво створюють кілька додаткових робочих місць у суміжних галузях промисловості та стимулюють зростання економіки.
«Погодьтеся, на старих заводах і старій базі наші підприємства розвиватися вже не можуть. Але їхня модернізація залежить від прозорої приватизації та стимулювання припливу у країну капітальних інвестицій. Окремо скажу про залучення інвестицій. На жаль, останнім часом ми спостерігаємо їхній відтік. І причина цьому не лише в пандемії та обмежувальних заходах. Я вже неодноразово писав, що головна наша проблема – відсутність довіри між інвесторами, бізнесом і державою. Зазначені вище кроки допомогли б вибудувати таку довіру. І в цьому контексті, напевне, було б доцільно запровадити додаткову винагороду за успішний результат у залученні іноземних інвестицій в Україну, прийняти спеціальний закон чи пакет ініціатив зі стимулювання приходу інвестицій та спрощення ведення бізнесу», – запропонував він.
Гмирін вважає, що в уряді України не дослухаються до порад експертів і їхнього аналізу проблем.
«Нагадаю, що протягом чотирьох років я на науковому рівні вивчаю податкову систему України і спільно з колегами розробив детальну програму податкових трансформацій «Від нестабільності до гармонії». Однак мушу визнати: державним мужам вона малоцікава. Замість діалогу з науковцями-практиками, із підприємцями урядовці вдаються до якихось реформаторських експромтів, косметичних заходів, які не мають нічого спільного зі справжніми реформами. Але ми продовжуємо стукати у двері високих кабінетів, бо живемо в одній країні, доля якої нам не байдужа», – підсумував експерт.