«Зараз починається справжня боротьба з олігархами. І ідея початкова чудова. Якщо ви мене запитаєте, як я ставлюся до деолігархізації, я відповім: чудово. І те, що [президент] Володимир Зеленський ініціює деолігархізацію, заслуговує усіляких похвал. Єдине запитання, яке у мене виникає: чи не означає боротьба з олігархами заміну нових олігархів на старих, перерозподіл потоків?» – запитав Гордон.
Він нагадав, що раніше в Україні влада оголосила боротьбу з контрабандистами через введення санкцій.
«Я з великим побоюванням дивлюся на санкції РНБО проти контрабандистів. Чому? Я контрабандистів ненавиджу. Вони у мене крадуть гроші (у моєї країни, отже, і в мене, бо я частина країни). Боротися з контрабандистами можна на раз. Елементарних кілька законів і дій – і контрабанди немає. Так, у сумках щось напевно перевозитимуть, але в масових масштабах контрабанди не буде. Коли держава вустами РНБО громить контрабандистів, це добре. Але це порушення законодавства, тому що контрабандистів треба виявляти, видавати їм підозри і садити у в’язницю. РНБО за Конституцією не той орган, який може накладати санкції на контрабандистів. Це може робити лише суд. Ось тут я побоююся підміни понять і порушення закону. А ще я побоююся, що одних контрабандистів назвали, а інших ні, і побоююся того, що під маркою боротьби з контрабандистами борються за перерозподіл потоків. Я питаю у митників, які зараз працюють: «Чи змінилося у вашій роботі щось?» Вони відповідають: «Ні, кришують ті самі, контрабандують інші», – розповів Гордон.
Журналіст зазначив, що, згідно із заявою президента України Володимира Зеленського, Україна через діяльність контрабандистів недоотримує 300 млрд грн на рік.
«У мене запитання: ми ці 300 млрд грн у бюджеті побачимо? Чи вони йтимуть в інші кишені?» – сказав журналіст.
Він побоюється, що боротьбу з олігархами в Україні проводитимуть таким самим суперечливим шляхом, як із контрабандистами.
«Сьогодні вранці секретар РНБО Олексій Данілов сказав, що держава визначила список із 13 олігархів. Я цей список бачив. Ці 13 прізвищ я знаю. У мене взагалі є пропозиція: а давайте цих олігархів розстріляємо, кремуємо і попіл розвіємо над Офісом президента. Половину. Іншу половину – над офісом РНБО. Я глузую, але я поясню, чому я це роблю. Олігархи в моєму розумінні – це люди, які без копійки за душею приходять у владу і через роки стають мільярдерами, ні разу не працюючи в бізнесі, займаючись лише державною службою. Олігархи – це ті, хто має: гроші, мас-медіа та фракції в парламенті або партії. Під це класичне визначення у нас підходить двоє людей, з натяжкою, може, троє, а взагалі двоє: [п’ятий президент України, народний депутат від «Європейської солідарності»] Петро Олексійович [Порошенко] і [народний депутат від «Опозиційної платформи – За життя»] Віктор Володимирович [Медведчук]. У них є гроші, партії або фракції в парламенті і мас-медіа», – сказав журналіст.
Водночас, за його словами, в Україні є бізнесмени, яких зараховують до олігархів не зовсім обґрунтовано, оскільки вони займаються бізнесом і створили сотні тисяч робочих місць.
«Серед так званих олігархів є чимало людей, які створили системний бізнес, платять податки і є найбільшими роботодавцями. А немає нічого вище за роботодавця, у всякому разі для мене. Людина, яка дає роботу сотням тисяч українців у такий складний час і платить податки, одразу викликає у мене повагу. А таких людей у цьому списку аж цілих кілька. Тобто мені подобається деолігархізація, але давайте розберемося з поняттям, де олігархи, і чи не буде боротьба з олігархами такою самою, як боротьба з контрабандистами, коли виникає бажання забрати в одних і віддати іншим… Тобто чи не з’являться на місці старих олігархів нові олігархи з нової влади?» – запитав Гордон.
Саме тому в Україні потрібно ухвалити закон про довічне декларування для політиків, які обіймали високі посади, і членів їхніх сімей, переконаний журналіст.
«А то, виходить, люди йдуть із влади сиротами казанськими, а за кілька років у них з’являється мільярдні статки», – обурився Гордон.
Він резюмував, що рішення щодо деолігархізації в Україні мають ухвалювати виключно у правовому полі.
«Я знаю, що вже цілій низці так званих олігархів надійшли пропозиції позбутися медіа, тому що деякі люди у владі сьогодні бояться вільних медіа. Ось тут я як журналіст до кінця відстоюватиму свободу слова. Тому що свобода слова – це головна цінність країни. Не фінанси, не заводи і фабрики, не поля і ферми, а тільки свобода слова. Є свобода слова у країні – є країна, немає свободи слова – все: Зімбабве – у гіршому випадку, у кращому випадку – Росія. Тому я за гласність, зокрема в боротьбі з так званими олігархами. Я за те, щоб показували, як у людей з’явилися гроші, як вони так казково у владі багатіють… Я не люблю підміни понять, коли мене мають за ідіота. «Як добре, як класно, ми зараз контрабандистів натягнемо!» По-перше, у незаконний спосіб, а по-друге, не всіх. Тобто хтось рівніший?» Зараз ми олігархів смикнемо!» Усіх? Чи хтось стане олігархом на смиканні інших?» – сказав Гордон.
Контекст:
2020 року Зеленський сказав, що готовий говорити з великим бізнесом і забезпечити йому рівні правила, а натомість хоче, щоб олігархи жили і працювали за законом. Він вважає, що олігархам необхідно віддати «ролі в масовці, а не головні ролі».
15 квітня 2021 року Зеленський заявив, що запропонував Раді нацбезпеки і оборони, Офісу президента і Антимонопольному комітету розробити «фундаментальний законопроєкт про статус олігарха». За його словами, законопроєкт визначить, «що буде з такими людьми, які будуть впроваджувати санкції, як олігархи будуть перетворюватися на бізнесменів».
Згідно з результатами опитування, яке Український інститут майбутнього провів 9–18 квітня, 61% українців скоріше або однозначно не вірять, що деолігархізація, яку оголосив Зеленський, є справжньою боротьбою з олігархами. Вірить у деолігархізацію 27% опитаних.