«Метінвест» вивчає можливість будівництва комплексу з використанням DRI і електрометалургійного виробництва за $3–3,5 млрд або на ММКІ, або поблизу «Запоріжсталі». Компанія ще не визначилася із цими планами, але цей проєкт, якщо його реалізують, безумовно, також буде знаковим – це інвестиції в екологію, крок у «зелену» металургію майбутнього», – сказав експерт.
Довгостроковий проєкт із модернізації та розвитку прокатного виробництва на Маріупольському меткомбінаті імені Ілліча він вважає також спрямованим, зокрема, й на захист довкілля.
«Він забезпечить випуск продукції з вищою доданою вартістю. Такі інвестиції дадуть змогу більше заробляти і, як результат заробітку, фінансувати об’ємніші інвестиції в майбутньому – зокрема, в екологію», – пояснив Хорошун.
Контекст:
У компанії повідомляли, що зосереджені на декарбонізації під час виробництва чавуну та сталі, оскільки нинішні технології не дають водночас можливості запобігти значним викидам вуглекислого газу. У «Метінвесті» пішли нетрадиційним шляхом: залізо готують методом прямого відновлення (DRI-котуни), і потім із нього виробляють електросталеплавильним методом сталь, отже, ідеться вже про «зелену» металургію.
«Це той метод, який «Метінвест» вибрав для себе з метою активного опрацювання. Ми вже зробили перші кроки в цьому напрямку. У нас від початку цього року є повноцінний котун DRI-класу, який ми почали виробляти на нашому Центральному ГЗК… По суті, ми створили сировину, яку можна використовуватися для низьковуглецевого процесу виробництва сталі», – розповідав генеральний директор групи Юрій Риженков.
Також у групі зазначали, що до 2025 року, коли «Метінвест» планує завершити перший етап проєкту будівництва нового цеху з виробництва холоднокатаного прокату, оцинкованого і пофарбованого рулону на Маріупольському металургійному комбінаті імені Ілліча, комбінат випускатиме приблизно 1,2 млн тонн на рік висококонкурентного холоднокатаного і оцинкованого прокату, а також прокату з полімерним покриттям.