«Сьогодні колишній промисловий гігант ПКМЗ представляють здебільшого як ласий шматок землі (аж 35 га) в центральній частині столиці, на якому розміщено велику кількість непрацюючих виробничих корпусів. Наразі можна бачити чималі ризики, які впливатимуть як на вартість активу, так і на подальшу реалізацію інвестиційного проєкту на його основі. І більшість із них пов’язані саме із землею, яка багатьох так приваблює… Адже до продажу пропонується не цілісний майновий комплекс, а акції підприємства», – зазначив автор матеріалу Андрій Краснов.
Він пояснив, що інвестор фактично стане власником низки об’єктів нерухомості на території ПКМЗ і здобуде тільки права на земельні ділянки, де розташовані об’єкти нерухомості підприємства, і землі, необхідні для їх обслуговування.
«Тобто вільні від нерухомості землі не стануть власністю інвестора. У будь-якому випадку це не станеться автоматично. Найнеприємніше, що в разі звернення інвестора до місцевої влади з метою змінити цільове призначення землі місто цілком може ініціювати вилучення вільних земельних ділянок у власність громади. Земля під заводом належить до категорії земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення. І якщо цільове призначення ділянки не буде змінене до приватизації, то інвестор матиме серйозну проблему, перш за все бюрократичну», – ідеться в публікації.
Окрім складнощів із погодженням проєкту землеустрою, може виникнути ще й проблема з міською владою, оскільки корпус №5 заводу заважає будівництву розв’язки на Шулявському мосту. Також на 35 га підприємства є ділянки, яким досі не надали кадастрового номера.
«За законом, така земля без реєстрації не є об’єктом цивільних прав. Щоб стати її власником, інвестор знову ж таки буде змушений звертатися до міської влади й долати увесь тернистий шлях формування таких ділянок і державної реєстрації права власності на них», – зазначив журналіст.
Він вважає, що саме погодженням цих питань має займатися Фонд держмайна під час підготовки підприємства до продажу.
«Хоча ФДМУ відрапортував про виграш у касаційній інстанції щодо повернення п’яти будівель заводу (загальною площею майже 5 тис. м²), що були 2019 року продані на публічних торгах двом приватним компаніям, це не означає, що справу повністю завершено й інвестор не втрапить із цим у халепу. Адже на момент написання статті підприємство ще залишалося учасником складних і тривалих судових справ, зокрема щодо скасування реєстрації майна на праві власності», – додав він.
ПКМЗ зараз тримається на плаву завдяки доходу від здавання приміщень в оренду, але для інвестора це може стати проблемою, вважає автор статті.
«Адже укладені договори оренди із третіми особами фактично обмежують право власності майбутнього покупця на орендовані об’єкти. Як, приміром, започатковувати масштабний інвестиційний проєкт, якщо частину цехів ще довго використовуватимуть орендарі (загалом їх близько 100) на абсолютно законній підставі? Розривання ж угод оренди – процес непростий, що часто супроводжується тривалою судовою тяганиною, та ще й передбачає фінансові збитки», – пояснив журналіст.
Багатомільйонні борги підприємства стануть ще однією обтяжливою обставиною для покупця, вважає він.
«Тим більше в умовах, коли на нього після приватизації вже не діятиме мораторій на заборону відчуження і банкрутства підприємства. Відразу після передачі заводу у приватні руки кредитори пред’являть свої вимоги до боржника. І весь тягар боргів ляже на плечі інвестора. Ідеться про понад 500 млн грн. Із них 320 млн грн – податкові та земельні, ще 150 млн – перед комерційними структурами. Зрозуміло, що цифри не остаточні, до них додадуться штрафи та пені. І весь тягар боргів ляже на плечі інвестора», – підкреслюють у статті.
Автор нагадав, що в лютому заступник голови ФДМУ Тарас Єлейко повідомив, що, окрім базових умов приватизації, також буде розроблено план збереження виробництва і створення нових робочих місць.
«За його словами, якщо умови будуть сприятливими, продаж «Більшовика» може відбутися вже цього літа. Згідно з розпорядженням уряду, за умови повного виконання радником умов договору «KPMG Україна» отримає фіксовану частину винагороди в сумі 1 723 622 грн і змінну частину винагороди в розмірі 1,39% від вартості проданого пакета акцій товариства в разі продажу об’єкта приватизації», – підсумував журналіст.