«У виступах, коментарях та блогах різних вітчизняних ліберальних реформаторів сьогодні розгорнуто цілу кампанію, головним антигероєм якої є голова комітету ВР із питань фінансів, податкової та митної політики [нардеп від «Слуги народу»] Данило Гетманцев та його кроки щодо блокування скруток ПДВ. Однак, з огляду на багаторічний досвід, ліберальне виття є – як правило – не більше ніж оплаченою корупціонерами істерикою з метою збереження різних схем уникнення податків. І рівень істерики – як на мене – тільки підтверджує, що Гетманцев явно наступив «скруткам» на горло», – написав Джангіров.
Він зазначив, що серед нестандартних схем роботи дійсно махінаціями є приблизно 10%.
«Група ризику» очевидна – нестандартні інноваційні схеми, так звані таблиці, яких приблизно 52 тисячі. Переважно це білий бізнес зі справді інноваційними механізмами виробництва, перероблення тощо. Але є і схеми, від яких (у разі їхньої реалістичності) плакали б від заздрощів середньовічні алхіміки, тобто абсолютно нереалістичні та технологічно нереалізовні. А отже – однозначно «готівкові». Їх виявилося приблизно 10%, але саме з них і живе корумпована частина митарів, тих, яких Данило Гетманцев окреслив як «усі ці податківці з чотириповерховими будинками у передмісті, рахунками за кордоном та автомобілями вартістю, що перевищує 10 їхніх річних зарплат», – додав політичний аналітик.
За даними Джангірова, очікуваний ефект для бюджету від ліквідації «скруток» – 1 млрд грн на місяць.
«І що важливо – це не додаткові гроші з «білого бізнесу», а частина податків, що дісталася державі, яку вивели «схемотехніки» у співдружності з корумпованими податківцями. Головне питання полягає в тому, чи буде вичищено схеми «скруток» разом із тими, хто їх покривав у податковій? Бо якщо залишаться на своїх посадах ті, хто покриває», то схеми згодом відновляться, як Фенікс із попелу», – підсумував автор.
Контекст:
«Скрутки» – механізм взаємозаліку податкових зобов’язань одних компаній завдяки «купівлі» (як правило, фіктивній) податкового кредиту в інших із використанням конвертаційних центрів та фірм-одноденок. Обсяг цього «ринку» агентство «РБК-Україна» оцінює у 30–60 млрд грн на рік.