Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
За його словами, тільки одну з вісьмох публічних ініціатив Мінекономіки спрямовано на сприяння інвестиціям і стимулювання економічного розвитку.
«За три місяці на публічне обговорення винесено вісім ініціатив, 4% або 50% з них спрямовано на виконання зобов’язань у межах Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, – написав він. – Одна ініціатива стосувалася розробки порядку ввезення імпортного обладнання для реалізації проєктів зі значними інвестиціями (від €20 млн). Лише останню ініціативу (одну з вісьмох) спрямовано на сприяння інвестиціям. Проте розроблення такого порядку – це не ініціатива міністерства, а завдання, передбачене законом про держпідтримку інвестпроєктів зі значними інвестиціями, який було ухвалено ще у грудні 2020 року, тобто дев’ять місяців тому».
Він зазначив, що однією з тем, яку публічно порушує міністерство і особисто Любченко, стала боротьба з тіньовою економікою, зокрема з тіньовою зайнятістю.
«З 1 липня 2021 року Держслужба з питань праці (входить до сфери відповідальності Мінекономіки) у співпраці з податковою службою розпочали інспекції з метою виявлення роботодавців, які використовують незадекларовану працю. По суті, почалася боротьба з наслідками, а не з причинами», – вважає Скаршевський.
За його підрахунками, внаслідок перевірок 4,5 тисячі людей позбулися роботи.
«Найбільшу кількість неоформлених працівників виявлено у сільському господарстві, сфері організації харчування та тимчасового розміщення, торгівлі, – перерахував експерт. – Багато збанкрутували, а тим, хто вижив – Мінекономіки пропонує інспекційні перевірки і штрафи. Такі дії уряду явно не спрямовано на економічний розвиток».
Скаршевський вважає, що перед тим, як починати боротьбу з тіньовою зайнятістю, необхідно прибрати або згладити причини її існування.
«В Україні найвище навантаження на фонд оплати праці, якщо врахувати мізерний розмір зарплат. Можна зменшити податкове навантаження, навіть не знижуючи податкових ставок. Наприклад, збільшити неоподатковуваний мінімум (на сьогодні (!) 17 грн/міс.) до мінімальної зарплати. Також давно пора ліквідувати військовий збір 1,5%, оскільки він зовсім не військовий і йде у загальний фонд держбюджету (з 2014-го до 2021 року українські громадяни сплатили «військовий» збір у сумі $5 млрд). Де подібні ініціативи від Мінекономіки і міністра Любченка?» – написав експерт.
Він підкреслив, що водночас міністр «підтримує шкідницький законопроєкт №5600, затверджений парламентом у першому читанні 1 липня 2021 року».
«Про який розвиток економіки ідеться, якщо цим законопроєктом підвищують податки і збільшують адміністративний тиск на бізнес. Водночас податківцям надають більше повноважень, а для бізнесу запроваджують презумпцію винуватості», – зазначено у блозі.
Скаршевський звернув увагу на Експортно-кредитне агентство, яке фактично не функціонує, але наразі – у підпорядкуванні Мінекономіки.
«За 3,5 роки свого існування ЕКА підписало лише шість договорів зі страхування експортних кредитів і зовнішньоекономічних контрактів на загальну мізерну суму $690 тис. Мізерну тому, що річні обсяги українського експорту становлять приблизно $50 млрд. Образно кажучи, експортери не помітили існування цього агентства, або агентство не помітило існування експортерів», – заявив автор.
Він вважає, що Любченко не вживає заходів з підтримки економіки, а реалізує старі програми, не виступаючи водночас проти законодавчих ініціатив, які погіршують інвестиційний клімат і перешкоджають роботі бізнесу.
Контекст:
Рада призначила Любченка главою Мінекономіки 20 травня 2021 року.
З квітня 2020 року Любченко очолював Державну податкову службу. Тоді його призначили на посаду без конкурсу – шляхом укладення контракту лише на час дії карантину.
Кабмін оголосив конкурс на посаду голови ДПС 18 березня 2021 року і 14 квітня призначив Любченка очільником Державної податкової на п’ять років.
