Як підкреслили у НБУ, жорсткість монетарної політики буде сприяти утриманню зростання інфляції, яка перевищує 10% «під впливом як тимчасових, так і фундаментальних факторів».
Головними ризиками для економіки України у НБУ назвали значне посилення карантину у країні та за її межами, а також тривалий та істотний інфляційний сплеск у світі.
«Поширення нових варіантів коронавірусу може призвести до чергового посилення карантинних обмежень та послаблення економічної активності… Довший, ніж очікується зараз, ціновий сплеск на сировинних ринках та у країнах – торговельних партнерах тиснутиме на внутрішні ціни та загрожуватиме тривалішим відхиленням інфляції від цілі 5%. Актуальними є й інші ризики проінфляційного характеру, зокрема ескалація воєнного конфлікту з Росією та різке погіршення умов торгівлі«, – пояснили у Нацбанку.
У регуляторі зазначили, що у разі істотного посилення фундаментального інфляційного тиску, а також стійкого погіршення інфляційних очікувань НБУ готовий вжити додаткових заходів для повернення інфляції до цілі 5%.
Контекст:
У квітні 2019 року Нацбанк вперше за два роки знизив ставку – з 18% до 17,5%, згодом у липні він знизив її до 17%, у вересні – до 16,5%, у жовтні – до 15,5%, у грудні – до 13,5%. У січні 2020 року облікову ставку було знижено до 11% , у березні – до 10%, у квітні – до 8%.
11 червня Нацбанк знизив облікову ставку до історичного мінімуму – 6%.
4 березня 2021 року НБУ вирішив підвищити облікову ставку до 6,5%, 15 квітня – до 7,5%, 22 липня – до 8%.
Облікова ставка визначає норму відсотка, що стягує НБУ за рефінансування комерційних банків. За допомогою облікової ставки регулятор впливає на інфляцію.