Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Він підкреслив, що не ставить під сумнів питання важливості корпоративного управління для найбільшої української нафтогазової компанії, оскільки сьогодні це вже не предмет дискусій, а сучасна вимога для таких великих управлінських структур, щоб забезпечити їхню ринкову конкурентоспроможність.
«Безумовно, створення у 2016-му наглядової ради компанії, до складу якої увійшли незалежні члени, та подальші спроби імплементації системи корпоративного управління за принципами ОЕСР (організація економічного співробітництва та розвитку. – «ГОРДОН«) – величезний крок на шляху досягнення сталого розвитку НАК «Нафтогаз України». У результаті відбулося радикальне зниження політичного та адміністративного тиску на компанію, що дозволило позбутися цінового популізму, і через впровадження принципу імпортного паритету щодо формування цін фінансовий стан компанії протягом 2016–2017 років кардинально поліпшився. Вона перетворилася з найбільшого реципієнта державного бюджету в найбільшого його донора», – зазначив Омельченко.
Водночас експерт наголосив на тому, що система корпоративного управління має суттєві проблеми.
«Попри помітні досягнуті результати завдяки впровадженій системі корпоративного управління не можна не побачити й серйозні її недоліки, які потребують термінового виправлення. Насамперед це стосується, того що наглядова рада не змогла стати тою ланкою щодо забезпечення балансу повноважень між акціонером (КМ України) та правлінням. Фактично, наглядова рада грала на стороні правління й майже завжди становилася на його сторону у спорах з урядом, навіть тоді, коли це не відповідало об’єктивній реальності. Подібне можна пояснити утворенням «зачарованого кола», адже наглядова рада призначала надвисоку заробітну плату та премії членам правління, яке у свою чергу сприяло виплатам у невиправдано великих розмірах наглядовій раді. Так, заробітна плата членам наглядової ради компанії, наприклад, у 2018 році перевищувала в понад 10 разів заробітну плату членів наглядової ради PGNiG (Польща) та вдвічі – членів наглядової ради OMV (Австрія)», – повідомив він.
У підсумку уряд не міг реалізовувати свої повноваження як акціонер, зазначив Омельченко.
«Таким чином, шляхом створення «дуумвірату» «наглядова рада – правління» акціонер в особі КМ України був значною мірою позбавлений своїх повноважень, що не відповідає принципам ОЕСР та господарського права. Одночасно до серйозних проблем системи корпоративного управління компанії доцільно віднести відсутність чітко окреслених повноважень наглядової ради та визначеної відповідальності за результати діяльності компанії й відсутність у членів наглядової ради досвіду роботи в секторі газовидобутку. Вказані системні недоліки корпоративного управління компанії відобразилися на результатах її виробничих та фінансових показників. Так, за потурання наглядової ради повністю зірвано виконання державної концепції розвитку газовидобувної галузі 20/20 щодо збільшення видобутку газу. Замість зростання газовидобутку АТ «Укргазвидобування» у 2020-му до 20 млрд м3 спостерігається його стагнація в останні роки біля позначки 14,2–14,5 млрд м3″, – написав експерт.
Він переконаний, що уряд за участю наглядової ради і правління «Нафтогазу» має проаналізувати недоліки запровадження системи корпоративного управління й усунути їх.
«У першу чергу слід забезпечити якісну комунікацію у трикутнику — уряд, наглядова рада, правління. У цьому контексті наглядова рада має відігравати виключно важливу роль із підтримування балансу впливу між правлінням та урядом. Також наглядова рада повинна отримати з боку акціонера (КМ України) чіткі повноваження й завдання та нести відповідальність за їх виконання, що має бути прописано у статуті компанії. Для кваліфікованого виконання своєї функції акціонера уряду доцільно забезпечити у наглядовій раді більшість, яка сформована з досвідчених та авторитетних вітчизняних експертів, що мають достатній позитивний досвід роботи в нафтогазовому секторі. Ефективна система корпоративного управління буде сприяти сталому розвитку компанії та досягненню відповідності критеріям ESG (ESG-рейтинг передбачає екологічний, соціальний аспекти та корпоративне управління. – «ГОРДОН»)», – підсумував Володимир Омельченко.
Контекст:
Кабінет Міністрів України оголосив про звільнення Андрія Коболєва з посади голови правління «Нафтогазу» 28 квітня. На його місце призначили Вітренка. 13 травня з ним підписали контракт на 12 місяців. Очікували, що за пів року оголосять конкурс на посаду голови правління НАК.
29 квітня речник Державного департаменту США Нед Прайс нагадав про необхідність прихильності до реформ і про повагу до корпоративного управління в енергетичному секторі України.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль говорив, що Вітренка призначили відповідно до вимог українського законодавства.
Держсекретар США Ентоні Блінкен під час візиту в Киев 6 травня порушував питання зміни керівництва «Нафтогазу» на зустрічі зі спікером Верховної Ради Дмитром Разумковим, а також під час спілкуванні з представниками громадянського суспільства, бізнесу та антикорупційних органів. «Держсекретар не приховував шоку від руйнування корпоративного управління в «Нафтогазі», – говорила виконавча директорка Центру протидії корупції Дар’я Каленюк.
Юридично звільнити Коболєва безпосередньо Кабмін не міг. Тому розпустили наглядову раду «Нафтогазу». Кабмін своїм розпорядженням 28 квітня достроково припинив повноваження незалежних членів наглядової ради НАК Бруно Лескуа, Людо Ван дер Гейдена, Клер Споттісвуд і представників держави в наглядовій раді – Наталії Бойко, Юлії Ковалів і Роберта Бенша. Згідно з рішенням Кабміну, із 30 квітня їх поновили на посадах, але не більше ніж на шість місяців.
Європейський союз, Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Світовий банк і Міжнародна фінансова корпорація (IFC) заявили про занепокоєння припиненням повноважень наглядової ради НАК «Нафтогаз України» з метою звільнення Коболєва. «Ми закликаємо керівництво України забезпечити, щоб критично важливі управлінські рішення на державних підприємствах ухвалювали цілком відповідно до основних засад визнаних стандартів корпоративного управління», – ідеться в заяві.
Уряд повідомив, що за результатами засідання загальних зборів акціонерів «Нафтогазу» роботу наглядової ради і правління 2020 року визнано незадовільною. У Кабміні зазначили, що чистий консолідований збиток групи компаній 2020 року становив 19 млрд грн, водночас в затвердженому урядом фінплані планували одержати 11,5 млрд грн прибутку.
У «Нафтогазі України» назвали рішення Кабміну «юридичною маніпуляцією» і поверненням до ручного управління держкомпаніями.
Члени наглядової ради НАК «Нафтогаз України» подали заяви про дострокове припинення своїх повноважень. Вони висловили незгоду з оцінкою Кабміном роботи групи 2020 року й відмовилися від пропозиції уряду попрацювати до обрання нового складу, оскільки призначення Вітренка створило конфлікт інтересів.
